ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 826/27879/15
адміністративне провадження № К/9901/37844/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. від 13 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Бужак Н.П., суддів Костюк Л.О., Троян Н.М. від 14 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Три Ведмеді" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 вересня 2015 року №0031231502.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність висновків перевірки щодо несвоєчасної сплати авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2015 року, оскільки Товариство в межах строку, визначеного пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), сплатило авансовий внесок з податку на прибуток; натомість контролюючий орган допустив помилку щодо визначення граничного терміну сплати такого внеску.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Приймаючи такі рішення, суди, враховуючи положення пункту 57.1 статті 57 та підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України, прийшли до висновку, що авансові платежі з податку на прибуток за лютий 2015 року повинні були бути сплачені Товариством до 02 березня 2015 року, однак Інспекція в акті перевірки помилково зазначила про обов`язок їх сплати до 01 березня 2015 року та, як наслідок, безпідставно прийняла податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафної санкції в сумі 5252,60 грн.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просив скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначав, що абзацом 5 пункту 57.1 статті 57 ПК України встановлено дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків, який визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно, та передбачено їх сплату щомісячно у порядку і строки, встановлені для місячного податкового періоду, а відтак авансові внески з податку на прибуток підлягають сплаті до бюджету до 01 березня 2015 року, тому, з огляду на затримку сплати позивачем узгодженої суми авансового внеску з податку на прибуток підприємств на 1 календарний день, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним.
Позивач правом на подання письмових заперечень на касаційну скаргу не скористався.
Справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією 18 серпня 2015 року в приміщенні контролюючого органу проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Товариства, за результатами якої складено акт №4871, яким, в свою чергу, встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток протягом строків, встановлених пунктом 57.1 статті 57 ПК України, оскільки авансові платежі з податку на прибуток за лютий 2015 року в сумі 52526,00 грн. були сплачені 02 березня 2015 року, тоді як граничний термін їх сплати - 01 березня 2015 року.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2015 року №0031231502 про застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 10% від погашеної суми податкового зобов`язання в сумі 5252,60 грн.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд вказує на таке.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 35.2 статті 35 ПК України).
За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.