ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 2291/12/2070
адміністративне провадження № К/9901/31343/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 (суддя - Мар`єнко Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 (колегія суддів: Григоров А.М., Тацій Л.В., Подобайло З.Г.) у справі № 2291/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Газтехніка" до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Газтехніка", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (правонаступник якої є - Центральна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС ), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 13.02.2012 №0000592330 та №0000612330, винесені ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки господарські операції з ТОВ "Опт-торгспецзапчастина", ТОВ "Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт" є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 13.02.2012 №0000612330. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 13.02.2012 № 0000592330, в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Газтехніка" зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 174603,15 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 157624 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 16979,15 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення судів мотивовано тим, що надані позивачем первинні документи на підтвердження господарських операцій з ТОВ "Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт" не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, позбавляють первинних документів юридичної сили, а отже позбавляють їх визнання як належних та допустимих доказів. Отже за наслідками здійснення господарських операцій за вказаними договорами угодами, позивачем правомірно сформовано податковий кредит.
Відмовляючи у задоволені позову про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.02.2012 № 0000592330, в частині визначення позивачу зобов`язання з ПДВ в розмірі 4541,60 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 4100 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 441,60 грн., суди зауважили про те, що сума податкового кредиту на суму 4100 (1700 грн. + 2400 грн.) була сформована помилково двічі, за наслідками одних і них же операцій.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в частині задоволених вимог у задоволені позову відмовити повністю. Вказує подібні доводи, що ним наводились в акті перевірки та апеляційній скарзі, а тому не підлягають повторному зазначенню.
Письмового відзиву від позивача на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова згідно із п.п.20.1.4 п.20.1, п.78.1.1 п. 78.1, ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово - господарської діяльності Товариства по взаємовідносинам із ТОВ "Опт-торгспецзапчастина", ТОВ "Тех-агрореспоставка", ТОВ "Промтехноопт" у періоді з 01.03.2010 по 31.03.2010, з 01.07.2010 по 30.11.2010 та з 01.01.2011 по 30.09.2011, відповідно.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 30.01.2012 №137/23-304/31234604, в якому встановлено порушення: по податку на прибуток: на порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин донараховано по податку на прибуток суму 52 438,00 грн., у т.ч. за 3 квартал 2010 року - 42738,00 грн., 4 квартал 2010 року - 3 000,00 грн., 1 квартал 2011 року -6 700,00 грн.; по податку на додану вартість: на порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, занижено ПДВ на суму 161723,67 грн., а саме: березні 2010 року -1700,00 грн., в липні 2010 року -5000,00 грн., в серпні 2010 року -9890,00 грн., вересні 2010 року -19300,00 грн., листопаді 2010 року -4800,00 грн., січні 2011 року -2660,00 грн., березні 2011 року -2700,00 грн., квітні 2011 року -31685,00 грн., травні 2011 року -55000,00 грн., серпні 2011 року -14988,67 грн. та вересні 2011 року -14000,00 грн.
На підставі висновків, викладених у вказаному акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення-рішення:
- від 13.02.2012 №0000592330, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 179144,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 161724 грн. та штрафними санкціями - 17420,75 грн. (т.1 а. с.13);
- від 13.02.2012 №0000612330, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 65547,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 52438 грн. та штрафними санкціями - 13109,50 грн.
Не погоджуючись із вказаними податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду, який позов задовольнив, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.
Відповідно до приписів статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
У пункті 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон №168/97-ВР), чинного на час виникнення спірних правовідносин) платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов`язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Податкові зобов`язання з ПДВ у відповідності до положень Закону №168/97-ВР визначаються сальдовим методом, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону).
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.