ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 813/769/18
адміністративне провадження № К/9901/59638/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 813/769/18
за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради (далі - Львівська міськрада), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання протиправними та скасування ухвал Львівської міськради, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2018, ухвалене у складі головуючого судді Коморного О.І.
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Улицького В.З., суддів Довгої О.І., Гулида Р.М., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 22.02.2018 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати незаконними та скасувати ухвали Львівської міськради від 25.01.2018 № 3005 "Про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 " та № 3006 "Про надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 ".
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що Львівською міськрадою прийнято ухвалу від 09.02.2017 №1545 "Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 ", пунктом 1 якої їй надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0208 га на АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку. Вказана земельна ділянка, на яку вона розпочала виготовлення проекту землеустрою включає в себе земельну ділянку площею 0,0026 га по АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,0075 га по АДРЕСА_1, по яким прийнято оспорювані ухвали від 25.01.2018 № 3006 та № 3005, відповідно. Відтак такі ухвали, на її думку, є незаконними.
2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 23.05.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 16.08.2018 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
4. Верховний Суд ухвалою від 30.08.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
5. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15.07.2019 №981/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
6. Протоколом розподілу справи від 16.07.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
7. Ухвалою судді Верховного Суду від 18.07.2020 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. У справі, яка розглядається суди встановили, що Львівською міськрадою прийнято ухвалу від 09.02.2017 №1545 "Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 ", згідно із пунктом 1 якої позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0208 га на АДРЕСА_2 .
Вказану ухвалу відповідача від 09.02.2017 №1545 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оспорили до суду.
Галицький районний суд м. Львова постановою від 04.07.2017 у справі №461/2132/17 відмовив у задоволенні позовних вимог.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 30.11.2017 скасував рішення суду першої інстанції у справі №461/2132/17, ухвалив нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги: визнав незаконною та скасував ухвалу Львівською міськради від 09.02.2017 №1545 "Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 ".
13.12.2017 юридичний департамент Львівської міськради надав відповідь на лист від 16.11.2017 в.о. начальника управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міськради щодо можливості повторного розгляду проектів ухвал про надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 та про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Згідно із змістом вказаної відповіді управлінню земельних ресурсів рекомендовано з врахуванням судових рішень діяти відповідно наданих повноважень.
25.01.2018 Львівська міськрада ухвалила рішення № 3005 "Про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 ", пунктом 1 якого ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0075 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Також, 25.01.2018 Львівська міськрада ухвалила рішення № 3006 "Про надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 ", пунктом 1 якого ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0026 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 .
Не погоджуючись із ухвалами Львівської міськради від 25.01.2018 № 3005 та № 3006, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що Львівська міськрада, ухвалюючи оспорювані у цій справі рішення про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивувала, зокрема тим, що відповідачем, а також судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги, що ухвалюючи оспорювані у цій справі ухвали орган місцевого самоврядування не врахував її інтересів, оскільки вона розпочала виготовлення проекту землеустрою відповідно до наданого їй ухвалою Львівської міськради від 09.02.2017 № 1545 дозволу на це.
11. У відзиві на касаційну скаргу позивача Львівська міськрада вказує на те, що після надання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 всіх необхідних документів, в неї не було підстав для відмови в наданні оспорюваними у цій справі ухвалами дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за вказаними вище адресами.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX), колегія суддів виходить із такого.
13. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішень органу місцевого самоврядування, якими було надано дозволи на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок.
15. Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування" (далі - Закон № 280/97-ВР) встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить відповідно до закону вирішення питань регулювання земельних відносин. Зазначені питання вирішуються відповідно до закону на пленарних засіданнях ради.