ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 804/1211/16
адміністративне провадження № К/9901/38823/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року (судді: Шальєва В.А. (головуючий), Білак С.В., Олефіренко Н.А.)
у справі № 804/1211/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"
до Дніпропетровської митниці ДФС
про скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - ПАТ "ДМК", декларант) звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просило скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01 вересня 2015 року № 110010000/2015/20088 та рішення про коригування митної вартості товарів від 01 вересня 2015 року № 110010000/2015/600456/1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "ДМК" при здійсненні митного оформлення товару подало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця на порушення норм Митного кодексу України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 06 квітня 2016 року відмовив у задоволенні позову ПАТ "ДМК".
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач мав обґрунтовані сумніви щодо правильного визначення позивачем митної вартості товарів, які не були спростовані ПАТ "ДМКД" шляхом подання додаткових витребуваних Митницею документів та пояснень, а тому відповідач правомірно відмовив у митному оформленні товарів за заявленою позивачем митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 вересня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким адміністративний позов ПАТ "ДМК" задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 01 вересня 2015 року №110010000/2015/600456/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01 вересня 2015 року № 110010000/2015/20088.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення товару подав усі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не доведено, що ці документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просив залишити касаційну скаргу без задоволення.
15 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Переглянувши судові рішення в межах вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року), яка кореспондується з положеннями статті 242 КАС України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам постанова суду апеляційної інстанції не відповідає з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 29 квітня 2015 року між ПАТ "ДМК" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Русская горно-металлургическая компания", Російська Федерація (продавець) укладено контракт № 15-0835-12 на поставку товару.
Згідно з додатком № 8 від 30 липня 2015 року до вказаного контракту продавець зобов`язаний у липні-серпні 2015 року поставити покупцю залізорудний концентрат, СТО 00186826-026-2015, у кількості 110 000 тон за ціною 2258,64 рублів РФ за тонну на загальну суму 248 450 400,00 руб. РФ при вмісті Fе 66%, на умовах поставки СРТ - станція Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці, Україна; вантажовідправник (виробник): ВАТ "Стойленский ГОК", Росія, Белгородська область, виробник: ВАТ "Стойленский ГОК", Росія, Белгородська область, м. Старий Оскол; залежно від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 25,04 руб.РФ/мт. за 1% Fе долі в пропорції.
Пунктом 2 додатку № 8 від 30 липня 2015 року визначено, що фактичний вміст Fе в товарі визначається на підставі сертифікатів якості, виданих виробником.
01 вересня 2015 року з метою здійснення митного оформлення партії товару - "Залізорудний концентрат. Концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом Fе203 - 66,2%, 66,3%, 66,4%, 66,5%, 66,6%, Si02 6,6%, 6,8%, 6,9%, 7,0%, 7,2%; волога 9,92%, 9,94%, 9,96%, 9,98%, 10,0%; одержаний методом магнітної сепарації. СТО 00186826-026-2015. Застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху. Використовується у металургійному виробництві для власних потреб" ПАТ "ДМК" подало до Митниці митну декларацію № 110010000/2015/022076, згідно з якою позивачем заявлено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, на рівні 2,685 руб. РФ/кг.
На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант разом із митною декларацією подав митному органу наступні документи: контракт від 29.04.2015 №15-0835-12; додаток від 30.07.2015 № 8 до контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12; рахунки-фактури (інвойси); залізничні накладні; сертифікати походження товару; сертифікати якості; рахунки-фактури виробника товару; листи ПАТ "ДМК"; копію митної декларації країни відправлення від 30.07.2015 № 10101100/300715/0000858.
Розглянувши подані позивачем документи, Митниця встановила, що документи не містять усіх даних для визначення митної вартості товару за основним методом, а також містять розбіжності, зокрема:
1) товар імпортовано за контрактом від 29.04.2015 № 15-0835-12 та додатком від 30.07.2015 № 8 до нього, який є непрямим, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару. Договір із третіми особами, що пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, ПАТ "ДМК" не подано;
2) відповідно до зовнішньоекономічного контракту залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується залежно від вмісту Fе. Базова ціна залізорудного концентрату визначається на рівні 2258,64 руб. РФ/т при вмісті Fе 66%. Залежно від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе надбавка або знижка до базової ціни складає 25,04 руб. РФ/т за 1% Fе долі в пропорції. Відповідно до зазначеного середня вартість одиниці оцінюваного товару заявлена на рівні 2268,57 руб. РФ/т. Рахунки виробника не містять умов поставки та не завірені печаткою підприємства, що видало зазначені рахунки (ВАТ "Стойленский ГОК"). Рахунки виробника містять інформацію стосовно вмісту Fe та посилання на відповідні сертифікати якості для можливості ідентифікації за вмістом Fе, але ціна товару незалежно від вмісту Fe визначена рахунками виробниками на рівні 1450 руб. РФ/т. Отже, рахунки виробника та рахунки продавця містять вартість оцінюваного товару, визначену відносно різної базової ціни, що залежить від вмісту Fе. За відсутності договору із третіми особами, що пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, унеможливлене проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості. Рахунки продавця та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою та, як зазначено вище, містять ціну товару, визначену залежно від вмісту Fе, що не відповідає ціні рахунку виробника. Таким чином, відповідні документи продавця та виробника містять розбіжності щодо вартості товару, що постачається;
3) надані рахунки продавця та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць, що є підставою для застосування додаткових форм митного контролю;
4) за відомостями графи 46 поданої декларантом копії декларації країни експорту від 30.07.2015 № 10101100/300715/0000858 митна вартість оцінюваного товару на умовах СРТ-Дніпродзержинськ складає 34,74 дол. США/т, що за курсом ЦБРФ станом на день оформлення зазначеної МД складає 2016,59 руб. РФ/т, а це не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача;
5) за умовами контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12, додатку від 30.07.2015 № 8 визначено умови поставки СРТ-Дніпродзержинськ, які передбачають покладення на продавця витрат щодо доставки товару до місця призначення на кордоні України. Відповідно до заяви ПАТ "ДМК", що викладена у листі від 01.09.2015 № 062Д/2573, підтвердження транспортної складової територією України неможливе, тому з урахуванням умов постачання СРТ-Дніпродзержинськ вартість транспортування від виробника до пункту призначення є складовою вартості товару за контрактом, заявленої декларантом як митна вартість.
У зв`язку з цим Митниця через засоби електронного зв`язку надіслала ПАТ "ДМК" повідомлення про необхідність подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України.
Листом від 01 вересня 2015 року № 062Д/2579 позивач проінформував митний орган про неможливість надання додаткових документів у строк, визначений пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, та повідомив, що зазначені документи будуть надані в установлений законом строк відповідно до пункту 8 статті 55 Митного кодексу України.
За результатами проведених консультацій щодо обрання методу визначення митної вартості товарів Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 01 вересня 2015 року №110010000/2015/600456/1, відповідно до якого митну вартість товару скориговано до 3,0816 руб. РФ/кг із застосуванням другорядного методу (2-г) відповідно Митного кодексу України та оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01 вересня 2015 року №110010000/2015/20088.
Товар, який надійшов на адресу позивача, випущено у вільний обіг із застосуванням фінансових гарантій на суму переплати митних платежів відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.