ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 819/781/16
адміністративне провадження № К/9901/35648/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області
на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року (суддя Чепенюк О.В.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року (судді: Яворський І.О. (головуючий), Кухтей Р.В., Нос С.П.)
у справі № 819/781/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-промислова фірма "КАЛИНА"
до Головного управління ДФС у Тернопільській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-промислова фірма "КАЛИНА" (далі - ТОВ АПФ "КАЛИНА") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - ГУ ДФС у Тернопільській області, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року № 0002021401.
Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 25 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року, задовольнив адміністративний позов.
Судові рішення мотивовані тим, що податковий орган протиправно відмовив позивачу в реєстрації податкових накладних від 31 грудня 2015 року № 12/2 та №14/2 в Єдиному реєстрі податкових накладних 15 січня 2016 року, тобто в строки, визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, і саме протиправні дії відповідача щодо відмови у реєстрації вказаних податкових накладних призвели до порушення ТОВ АПФ "КАЛИНА" строків реєстрації останніх на один день. За таких обставин ГУ ДФС у Тернопільській області неправомірно застосувало до позивача штрафні санкції, а тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Тернопільській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ АПФ "КАЛИНА" в повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги, що згідно з ІС "Податковий блок", розділ "Дані системи електронного адміністрування" поповнення електронного рахунку на суму 1 990 000 грн ТОВ АПФ "КАЛИНА" відбулося тільки 16 січня 2016 року у день реєстрації податкових накладних № 12/2 та №14/2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не 14 січня 2016 року, як це стверджує позивач.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 червня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги просить відмовити.
07 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ АПФ "КАЛИНА" зареєстроване платником податку на додану вартість з 07 жовтня 2005 року, використовує загальний та спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість як сільськогосподарський товаровиробник.
Посадовими особами ГУ ДФС у Тернопільській області та Збаразької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 08 червня 2016 року № 240/14-01/32807588.
Відповідно до висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ АПФ "КАЛИНА" не забезпечило своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 1 990 136,86 грн, чим порушило вимоги пункту 200-1.3 статті 200-1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність платника у вигляді застосування штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість по податкових накладних.
29 червня 2016 року ГУ ДФС у Тернопільській області на підставі акта перевірки прийняло податкове повідомлення-рішення № 0002021401, згідно з яким до позивача застосовано штраф 10 % від суми податку на додану вартість у розмірі 199 013,69 грн відповідно до статті 120-1 Податкового кодексу України.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податку накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України з 01 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування по податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
За положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.