Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа №478/777/17
провадження №61-21656св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Дар Ланів" про визнання договорів оренди землі недійсними та скасування рішення про їх державну реєстрацію, за касаційною скаргою приватного підприємства "Дар Ланів" на постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 листопада
2019 року у складі колегії суддів: Коломієць В. В., Данилової О. О.,
Шаманської Н.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватнепідприємство "Дар Ланів",
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог позовних вимог
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до приватного підприємства "Дар Ланів" (далі - ПП "Дар Ланів") з позовом, у якому просила: визнати недійсними договори оренди земельної ділянки, укладені 20 січня 2015 року та 02 серпня 2016 року від імені ОСОБА_1 з ПП "Дар Ланів", зареєстровані реєстраційною службою Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області 11 лютого 2015 року індексний № 19266712 і
11 серпня 2016 року індексний № 30885996 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
2. Позовна заява мотивована тим, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 29 грудня 2003 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 5,9817 га з кадастровим номером 4823684200:01:000:0101, яка розташована на території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
3. 18 лютого 2014 року ОСОБА_1 з фермерським господарством
"Курінна І. В." уклала договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки, який припинено у 2015 році внаслідок ліквідації вказаного господарства.
4. На початку 2016 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2, яка є засновником та директором ПП "Дар Ланів", з вимогою звільнити земельну ділянку, однак остання надала копію договору оренди землі
від 20 січня 2015 року, укладеного від імені ОСОБА_1 з ПП "Дар Ланів", який зареєстровано 11 лютого 2015 року (індексний № 19266712), строком на 5 років.
5. З приводу підроблення підпису ОСОБА_1 на договорі оренди
від 20 січня 2015 року було порушене кримінальне провадження
№ 12016150270000489 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України від 28 липня
2016 року. У ході проведення слідчих дій у ОСОБА_2 виявили ще один договір оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки, укладений від її імені з ПП "Дар Ланів", датований 02 серпня 2016 року, який пройшов державну реєстрацію 11 серпня 2016 року (індексний № 30885996), строком на 10 років.
6. Посилаючись на відсутність своєї згоди на укладення наведених вище договорів оренди землі від 20 січня 2015 року та від 02 серпня 2016 року з
ПП "Дар Ланів", та на підробку її підпису під зазначеними договорами, позивач просила позов задовольнити.
Короткий зміст оскарженого судового рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області
від 06 вересня 2019 року в складі судді Томашевського О. О. в задоволенні позову відмовлено.
8. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів щодо непідписання нею договору оренди землі від 02 серпня 2016 року, а тому дійсність цього договору не спростована.
9. Факт непідписання ОСОБА_1 договору оренди землі від 20 січня
2015 року встановлений та підтверджений судовим рішенням у рамках кримінального провадження, а тому підробка цього договору є доведеною, проте місцевий суд не вбачав правових підстав для визнання його недійсним, оскільки це не є належним способом захисту прав з огляду на припинення дії цього договору в зв`язку із укладанням договору оренди землі від 02 серпня 2016 року.
10. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації спірних договорів, суд першої інстанції виходив із того, що такі вимоги мають похідний характер від основних вимог щодо недійсності договорів.
Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції
11. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 14 листопада
2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 06 вересня
2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 20 січня
2015 року від імені ОСОБА_1 з ПП "Дар Ланів", зареєстрований
11 лютого 2015 року реєстраційною службою Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області, індексний № 19266712.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 02 серпня 2016 року від імені ОСОБА_1 з ПП "Дар Ланів", зареєстрований
11 серпня 2016 року реєстраційною службою Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області, індексний № 30885996.
Стягнуто з ПП "Дар Ланів" на користь ОСОБА_1 17 527 грн на відшкодування судових витрат.
12. Постанова апеляційного суду мотивована доведеністю вимог про недійсність оспорених договорів оренди землі на підставі частини третьої статті 203 ЦК України та частини першої статті 215 ЦК України, у зв`язку з відсутністю волевиявлення у орендодавця ОСОБА_1 на їх укладення.
13. Апеляційний суд також дійшов висновку, що вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію спірних договорів оренди не є необхідним для ефективного відновлення її прав, оскільки судове рішення про визнання недійсними спірних договорів оренди земельної ділянки є підставою для скасування державної реєстрації права ПП "Дар Ланів"орендувати належну позивачці земельну ділянку, а тому не потрібно окремо судовим рішенням скасовувати записи про державну реєстрацію спірних договорів оренди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року, ПП "Дар Ланів" просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції не обґрунтував підстави, для визнання договору оренди землі від 20 січня 2015 року, який був первинним договором щодо земельної ділянки, на яку в подальшому було укладено інший договір від 02 серпня 2016 року. Не врахував, що укладення договору від 02 серпня 2016 року фактично припинило чинність попереднього договору, а наявність кримінального провадження, яким підтверджено факт підробки підпису в договорі від 20 січня 2015 року, робить його нікчемним, тобто таким, який не підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.
Доводи інших учасників справи
16. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечила проти доводів касаційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції, відмовлено ПП "Дар Ланів" в задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Миколаївського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року до закінчення касаційного провадження.
18. Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19. Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку
від 29 грудня 2003 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 5,9817 га з кадастровим номером 4823684200:01:000:0101, яка розташована на території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області з цільовим призначенням -ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
20. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20 лютого 2014 року № 18048077 в цей день був зареєстрований укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством "Курінна І. В." договір оренди належної позивачу
ОСОБА_1 земельної ділянки строком на 5 років.
21. У подальшому, як пояснили сторони, через ліквідацію ФГ "Курінна І. В." наведений вище договір оренди було припинено.
22. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11 лютого 2015 року в цей день було проведено реєстрацію договору оренди належної позивачу ОСОБА_1 земельної ділянки, укладений 20 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ПП "Дар Ланів", строком оренди на п`ять років.
23. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01 лютого 2017 року державна реєстрація укладеного
02 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ПП "Дар Ланів" договору оренди належної позивачу земельної ділянки строком на 10 років була проведена
11 серпня 2016 року.
24. Згідно з висновком почеркознавчої експертизи від 25 жовтня 2017 року відповісти на поставлене на вирішення експертизи питання не виявилось можливим, оскільки при порівнянні підпису від імені ОСОБА_1 в графі "Орендодавець" в договорі оренди землі від 02 серпня 2016 з експериментальними та вільними зразками підпису ОСОБА_1 були встановлені збіги і розбіжності загальних і окремих ознак, які у своїй сукупності малоінформативні та нечисленні, що не дозволяє зробити висновок про наявність або відсутність тотожності навіть у ймовірній формі.
25. За результатами проведеної додаткової судово-почеркознавчої експертизи від 01 червня 2018 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Орендодавець" у договорі оренди землі від 02 серпня 2016 року, який укладено між ОСОБА_1 та ПП "Дар Ланів" виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Орендодавець" у договорі оренди землі від 02 серпня 2016 року, який укладено між
ОСОБА_1 та ПП "Дар Ланів" виконано не ОСОБА_1, а іншою особою.
26. Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2018 року у справі № 478/1378/18, провадження 1-кп/481/166/2018, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_3 , діючи на підставі довіреності від імені ПП "Дар Ланів" склала (підробила) договір оренди землі від 20 січня 2015 року між ПП "Дар Ланів" та ОСОБА_1, підписавши його від імені орендодавця ОСОБА_1 . Цією ухвалою звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за частиною другою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
27. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
28. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
29. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
30. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
31. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
32. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
33. За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
34. Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
35. Предметом спору у цій справі є визнання недійсними договору оренди землі і державної реєстрації та скасування державної реєстрації.
Щодо позовних вимог про визнання договору оренди землі недійсним
36. Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.
37. Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
38. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
39. Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
40. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
41. За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
42. Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
43. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
44. Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
45. Звертаючись з даним позовом, ОСОБА_1, як на підставу для його задоволення, посилалася на те, що вона ніколи не мала волевиявлення на укладення оспореного нею договору оренди землі та не підписувала його.