Постанова
Іменем України
10 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 824/31/20
провадження № 61-6709ав20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у складі судді Вербової І. М. у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просив скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що предметом спору у третейському суді було стягнення заборгованості за кредитним договором № 125/08 від 25 вересня 2008 року, укладеним між ним та ПАТ "Укрсоцбанк". Кредитні кошти були отримані на поточні потреби, відтак він є споживачем послуг банку.
Оскільки спір виник щодо заборгованості за кредитом, така справа третейському суду відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди" не підвідомча.
Аргументуючи пропуск строку подачі заяви про скасування вказаного рішення, заявник посилався на те, що про існування цього рішення третейського суду йому стало відомо лише 23 січня 2020 року після отримання його представником копії рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 березня 2015 року.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив поновити строк на оскарження рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 березня 2015 року у справі № 277/15, а також скасувати вказане рішення.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду як суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 березня 2015 року повернуто особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заява про скасування рішення третейського суду подана після закінчення строків, встановлених частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, а суд з урахуванням положень частини сьомої цієї статті не наділений правом вирішувати питання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, оскільки вказаний строк є преклюзивним (присічним), тобто його закінчення є безумовною підставою для повернення поданої заяви.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року і направити справу до апеляційного суду для розгляду по суті.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що відповідно до статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника у справі поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини пропуску його поважними.
Частина сьома статті 454 ЦПК України не визначає, що строк для подання заяви про скасування рішення третейського суду не є процесуальним і тому не підлягає поновленню.
Позбавлення особи можливості оскаржити рішення третейського суду після спливу 90 днів з дня прийняття рішення третейським судом призводить до порушення конституційного принципу права особи на судовий захист, гарантованого державою.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви заявникові проводиться без повідомлення учасників справи.
Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23 березня 2015 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за договором кредиту в сумі 35 150, 24 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку складає 557 814, 86 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" третейський збір в сумі 5 979 грн.