ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 398/4165/17
провадження № 61-6228св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Комунальне підприємство "Житлогосп", ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відкрите акціонерне товариство Завод "Агромаш",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2019 року, ухвалене у складі судді Нероди Л. М., та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Черненка В. В., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Комунального підприємства (далі - КП) "Житлогосп", ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) Завод "Агромаш", про витребування майна.
В обґрунтування позову вказував, що на момент захоплення ВАТ Завод "Агромаш" 21 грудня 2011 року на території товариства зберігалось
11 залізничних контейнерів.
12 квітня 2012 року ухвалою Господарського суду Кіровоградської області забезпечено позов у справі № 5013/233/12 шляхом накладення арешту на все майно цілісного майнового комплексу ВАТ Завод "Агромаш".
Позивач зазначав, що директор КП "Житлогосп", яке було учасником справи № 5013/233/12, будучи обізнаним про існуюче обмеження, вчинив дії щодо відчуження майна ВАТ Завод "Агромаш", переданого йому на зберігання.
З матеріалів кримінальних проваджень № 42012120070000002 та № 42013120070000002 позивач дізнався про те, що після початку досудового розслідування у вказаних кримінальних провадження за фактом крадіжки майна ВАТ Завод "Агромаш" за вказівкою директора КП "Житлогосп" ОСОБА_2 з охоронюваної цим підприємством території цілісного майнового комплексу
ВАТ Завод "Агромаш" вивезено 11 залізничних контейнерів, які були розміщені у місті Олександрія Кіровоградської області.
Обставини щодо належності на праві власності ВАТ Завод "Агромаш" вказаних контейнерів встановлено постановою Вищого господарського суду України у справі № 5013/233/12, а факт відсутності контейнерів на території заводу встановлений актом державного виконавця від 23 березня 2015 року.
На думку позивача, такими діями відповідачів ВАТ Завод "Агромаш" завдано майнової шкоди в сумі 110 000 грн, враховуючи ціну одного контейнера -
10 000 грн.
Позивач зазначав, що він є акціонером ВАТ Завод "Агромаш", має у власності
43 720 акцій, що складає 3,2245% від загальної кількості акцій, і вважав, що діями ОСОБА_2 та КП "Житлогосп" завдано шкоди його майновим інтересам.
За таких обставин просив зобов`язати КП "Житлогосп" повернути
11 контейнерів, зображених на фотографіях, на те місце, звідки вони викрадені (вивезені).
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 4 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з ненадання позивачем належних і допустимих доказів, які підтверджують факти, викладені у позовній заяві, а також доказів, які доводять право власності позивача на контейнери з визначеними індивідуальними ознаками.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Олександрійського районного суду Кіровоградської області від 4 листопада
2019 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з недоведення позивачем факту порушення відповідачами його прав. Апеляційний суд зазначив про відповідність висновків судів обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги вважав такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами, суперечать фактичним обставинам справи і вимогам закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 4 листопада 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2020 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушеннями апеляційним судом норм процесуального права, які є підставою для обов`язкового скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд.
Заявник вказує, що апеляційний суд переглянув справу за його відсутності, не повідомивши належним чином про дату, час і місце судового засідання, чим обмежив у можливості реалізувати процесуальні права, та порушив принципи змагальності і рівності прав сторін.
Зазначає, що повідомлення про виклик у судове засідання, призначене апеляційним судом на 12 годину 19 березня 2020 року, він отримав у день цього судового засідання.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо розгляду справи за відсутності заявника, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з договором про взаємні права та обов`язки № 3 від 10 червня 2011 року, укладеним ВАТ Завод "Агромаш" та ОСОБА_1, і узгодженим з Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Ремонтно-механічний завод", ВАТ Завод "Агромаш" передало ОСОБА_1 одинадцять контейнерів, зображених на фотографіях, а ОСОБА_1 у свою чергу зобов`язався погасити заборгованість
ВАТ Завод "Агромаш" перед ТОВ "Ремонтно-механічний завод" в сумі 60 000 грн.
Вказані одинадцять контейнерів передані на зберігання ВАТ Завод "Агромаш" під повну матеріальну відповідальність; сторонами договору визначено загальну вартість переданих контейнерів у сумі 110 000 грн.
Допитана в суді першої інстанцій свідок ОСОБА_3 пояснила, що з 2 червня
2010 року до 30 грудня 2011 року працювала у ТОВ "Ремонтно-механічний завод" і їй було відомо, що на території ВАТ Завод "Агромаш" на зберіганні знаходилось майно ОСОБА_1, в тому числі одинадцять контейнерів. 21-22 грудня
2011 року відбувся захват приміщень та території ВАТ Завод "Агромаш", після чого викрадено рухоме майно з території та приміщень підприємства.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 27 грудня 2018 року у даній справі призначено судово-товарознавчу експертизу з метою визначення ідентичності контейнерів, зображених на фотографіях, наданих позивачем, тим, що були придбані позивачем 10 червня 2011 року за договором № 3.
Листом директора Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз
від 5 лютого 2019 року повідомлено про неможливість проведення експертизи, оскільки ні в договорі № 3, ні в додатку до нього не відображено ідентифікаційні номери контейнерів, їх індивідуальні параметри та характеристики. Крім того, позивач не надав документів, необхідних для проведення експертизи.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року