Постанова
Іменем України
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 415/1850/17
провадження № 61-13268св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Міністерство внутрішніх справ України,
третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу та рішення Лисичанського міського суду Луганської області у складі судді Фастовця В. М. від 15 березня 2019 року та постанови Луганського апеляційного суду у складі колегії суддів: Єрмакова Ю. В., Кострицького В. В., Стахової Н. В., від 28 травня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) про зобов`язання переглянути висновок щодо розслідування нещасного випадку та встановлення факту каліцтва у зв`язку з виконанням робіт по ліквідації наслідків на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС), призначення пенсії та зобов`язання провести виплати.
В обґрунтування позову зазначив, що під час проходження служби в органах внутрішніх справ у пожежній частині та виконання службових обов`язків 30 квітня 1986 року він внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав травму руки, погіршення стану якої згодом призвело до каліцтва. Він неодноразово звертався до медико-експертних установ, проте останніми було встановлено, що вказана травма відноситься до загальних захворювань та не повʼязана з виконання службових обовʼязків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Крім того, його не було направлено до медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) для встановлення групи інвалідності на момент отримання травми та встановлення відсотка працездатності. Він не може самостійно пройти медичний огляд, оскільки посадові особи органів внутрішніх справ відмовили йому у наданні та ознайомленні з матеріалами медичного огляду за результатами його травми. Вказані дії посадових осіб МВС України та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області (далі - ГУ ДСНС України в Луганській області) завдали шкоди його здоров`ю та порушили його право на пенсійне та соціальне забезпечення.
За таких обставин з урахуванням уточнень позивач просив суд зобов`язати ГУ ДСНС України в Луганській області переглянути висновок щодо розслідування нещасного випадку, що трапився з ним 30 квітня 1986 року під час проходження військової служби, та встановити на підставі діагнозу, установленого медико-лікувальним закладом де він проходив лікування, факт каліцтва у зв`язку з травмою; зобов`язати центральну військово-лікарську комісію (далі - ЦВЛК) переглянути постанову військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) № 282 від 16 липня 1986 року та встановити можливість подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ; скасувати постанову ВЛК № 441 від 05 грудня 1991 року; зобов`язати ВЛК Національної поліції України у Луганській області забезпечити проведення та провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 ; провести відповідні компенсаційні виплати за шкоду, завдану здоров`ю ОСОБА_1 .
Ухвалами Лисичанського міського суду Луганської області від 22 травня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до МВС України про встановлення факту каліцтва та відмовлено у відкритті провадження за позовними вимогами про призначення пенсії та зобовʼязання провести виплати.
Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 23 серпня 2017 року за клопотанням представника відповідача ГУ ДСНС України в Луганській області залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Ухвалою Лисичанського міського суду від 15 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Луганського апеляційного суду від 28 травня 2019 року, провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання переглянути постанову військово-лікарської комісії (далі - ВЛК), скасування постанови ВЛК, зобов`язання проведення повторного медичного огляду було закрито у зв`язку з тим, що ці вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір у цій справі виник у зв`язку із оскарженням дій та бездіяльності ВЛК, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 15 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного суду від 28 травня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання перегляду висновку щодо розслідування нещасного випадку та встановлення факту каліцтва відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач звернувся до суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України, яке не є належним відповідачем у цій справі, а тому у задоволенні позову слід відмовити. Зазначене не позбавляє позивача звернутися до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав з тих самих підстав, але до належного відповідача, яким є ГУ ДСНС України в Луганській області.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуваними судовими рішеннями позивача позбавлено права на доступ до правосуддя та на справедливий суд.
Крім того, суд першої інстанції не притягнув до відповідальності відповідача у зв`язку із ненаданням останнім витребуваних судом на підставі статті 137 ЦПК України 2004 року документів. Посилання судів на те, що він уточнював первісні позовні вимоги, є безпідставними. Також безпідставною заявник вважає відмову суду у призначенні судово-медичної експертизи.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 17 липня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Під час проходження служби в органах внутрішніх справ у пожежній частині та виконання службових обов`язків 30 квітня 1986 року ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав травму руки.
При звільненні з органів внутрішніх справ у 1992 році ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську експертизу, за результатами якої його визнано придатним до військової служби поза строєм в мирний час та обмежено придатним у військовий час.
У 2010 році ОСОБА_1 було встановлено III групу інвалідності, спричинену загальним захворюванням.
За результатами проведеного 20 квітня 2011 року Центральною міжвідомчою експертною комісією Міністерства охороно здоров`я України та Міністерства надзвичайних ситуацій України обстеження ОСОБА_1 встановлено, що захворювання останнього є загальним та з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не пов`язано.
У 2011 році за результатами огляду МСЕК з урахуванням консультативного заключення Українського науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності щодо ОСОБА_1 останній був повторно визнаний інвалідом III групи загального захворювання.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Щодо касаційної скарги на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 15 березня 2019 року та постанову Луганського апеляційного суду від 28 травня 2019 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання переглянути постанову ВЛК, скасування постанови ВЛК, зобов`язання проведення повторного медичного огляду
Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання переглянути постанову ВЛК, скасування постанови ВЛК, зобов`язання проведення повторного медичного огляду, суди попередніх інстанцій виходили із того, що ці вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з цим висновком судів з таких підстав
Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, трудових, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Відтак, вирішуючи питання про наявність або відсутність юрисдикції суду, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
У цій справі спірні правовідносини виникли через відмову відповідача переглянути висновок щодо розслідування нещасного випадку, що трапився з позивачем під час проходження ним служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до положень пунктів 1, 2 розділу І Положення про діяльність медичної (військово - лікарської) комісії МВС, затвердженої наказом МВС України № 285 від 03 квітня 2017 року (далі - Положення), це Положення визначає організацію діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.
Медичні ВЛК МВС - спеціальні підрозділи, що утворюються в закладах охорони здоров`я МВС України та Національної гвардії України для проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.
Відповідно до пункті 1-4 розділу ІІ вищевказаного Положення, лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться штатними та позаштатними ВЛК.
Штатними ВЛК є ЦВЛК МВС України, медична (військово-лікарська) комісія державної установи "Територіальне медичне об`єднання" МВС в областях, в місті Києві (далі - ВЛК ДУ ТМО).
ЦВЛК функціонує на базі Центрального госпіталю МВС та в адміністративному порядку підпорядковується Управлінню охорони здоров`я та реабілітації МВС (далі - УОЗР МВС).
ВЛК ДУ ТМО функціонують на базі відповідних закладів охорони здоров`я МВС та в адміністративному порядку підпорядковуються відповідній ДУ ТМО.
У питаннях проведення лікарської та військово-лікарської експертизи штатні і позаштатні ВЛК підпорядковуються ЦВЛК, постанови якої можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.