Постанова
Іменем України
01 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 761/18110/17
провадження № 61-41358св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник - Акціонерне товариство "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш.",
представник заявника- Стефанчук Микола Олексійович,
заінтересована особа- Державне територіально-галузеве об`єднання "Південно-Західна залізниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року у складі судді Савицького О. А. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 26 червня 2018 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року Акціонерне товариство "Догуш Іншаат ве Тіджарет А. Ш." звернулось до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Першого Цивільного Суду Федерального Суду Швейцарії від 27 травня 2014 року в справі № 4А_508/2013, заінтересована особа: Державне територіально-галузеве об`єднання "Південно-Західна залізниця".
Заява мотивована тим, що 14 листопада 2004 року між Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-західна залізниця" (далі - ДТГО "Південно-західна залізниця") та Акціонерним товариством "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." сторонами було підписано договір підряду на виконання будівельних робіт, який містить в пункті 13.2 арбітражне застереження, що відповідно до положень статей 7, 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" є арбітражною угодою.
Рішенням Першого Цивільного Суду Федерального Суду Швейцарії від 27 травня 2014 року у справі № 4А_508/2013 за позовом Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-західна Залізниця" до компанії "Догуш Іншаат ве Тіджарет А. Ш." з позивача на користь відповідача було стягнуто компенсацію судових витрат в розмірі 60 000 швейцарських франків.
Заявник посилаючись на те, що вказане рішення, яке набрало законної сили, боржником добровільно не виконується, на положення Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та Конвенцію про визнання і приведення до виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, просив надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Першого Цивільного Суду Федерального Суду Швейцарії від 27 травня 2014 року у справі № 4А_508/2013 та стягнути з Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" на користь Акціонерного товариства "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." 60 000 швейцарських франків як компенсацію судових витрат.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." було відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішенням Господарського суду м. Києва від 17 травня 2017 року у справі № 910/2589/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду
від 20 листопада 2017 року, пункт 13.2 договору підряду виконання будівельних робіт № ПЗ/ДН-6-0415, укладеного 14 листопада 2004 року між АТ "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." та ДТГО "Південно-Західна залізниця", визнано недійсним. Вказаним рішенням суду було встановлено, що пункт 13.2 договору підряду (третейське застереження) суперечить пункту 2 частини другої статті 6 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж та частині другій статті 12 ГПК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 26 червня 2018 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 17 травня 2017 року у справі № 910/2589/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду
від 20 листопада 2017 року, пункт 13.2 договору підряду виконання будівельних робіт № ПЗ/ДН-6-0415, укладеного 14 листопада 2004 року між АТ "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." та ДТГО "Південно-Західна залізниця", визнано недійсним.
Вказаним рішенням суду було встановлено, що пункт 13.2 договору підряду (третейське застереження) суперечить пункту 2 частини другої статті 6 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж та частині другій статті 12 ГПК України.
Ураховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання "АТ Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." про надання дозволу на примусове виконання рішення Першого Цивільного Суду Федерального Суду Швейцарії від 27 травня 2014 року у справі № 4А_508/2013, заінтересована особа Державне територіально-галузеве об`єднання "Південно-Західна залізниця" на території України, з урахуванням положень частини 2 пункту а) статті 5 Нью-Йоркської конвенції та частини 1 пункту 2 п.п. а) статті 478 ЦПК України відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2018 року Акціонерне товариство "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення клопотання.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 10 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення Першого Цивільного Суду Федерального Суду Швейцарії від 27 травня 2014 року у справі № 4А_508/2013 є рішенням іноземного суду, відповідно його виконання в Україні має здійснюватися з врахуванням положень Закону України "Про міжнародне приватне право", статей 462-473 ЦПК України та міжнародних договорів.
Статтею 81 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Крім того, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2017 року у справі № 910/2589/17 скасовано у частині визнання недійсним пункту 13.2 договору підряду на виконання будівельних робіт від 14 листопада 2004 року № ПЗ/ДН-6-0415 та передано справу у цій частині до апеляційного господарського суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця", в якому воно просило залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті завдяки всебічному та повному з`ясуванню обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Першого Цивільного Суду Федерального Суду Швейцарії від 27 травня 2014 року у справі № 4А_508/2013, місце арбітражу - Лозанна, Швейцарія, за позовом Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-західна залізниця" проти компанії "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." було вирішено, що позивач повинен сплатити відповідачу 60 000 швейцарських франків як компенсацію судових витрат.
Звертаючись до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення суду, заявник, як на підставу його задоволення, посилається на те, що, незважаючи на набрання цим рішенням законної сили, боржник в добровільному порядку його не виконує.
Встановлено, що 14 листопада 2004 року між Акціонерним товариством "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." та Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-Західна залізниця" укладено договір підряду на виконання будівельних робіт № ПЗ/ДН-6-0415 (т. 1, а. с. 12-18).
У пункті 13.2 договору сторони обумовили можливість звернення за вирішенням спірних питань до Міжнародного арбітражного суду м. Цюрих.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17 травня 2017 року у справі
№ 910/2589/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2017 року, пункт 13.2 договору підряду на виконання будівельних робіт № ПЗ/ДН-6-0415, укладеного
14 листопада 2004 року між "АТ Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." та
ДТГО "Південно-Західна залізниця", визнано недійсним (т. 2 а.с. 244 -250).
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, Акціонерне товариство "Догуш Іншаат ве Тіджарет А.Ш." посилалось на те, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 листопада 2017 року у справі № 910/2589/17 скасовано у частині визнання недійсним пункту 13.2 договору підряду на виконання будівельних робіт від 14 листопада 2004 року № ПЗ/ДН-6-0415 та передано справу у цій частині до апеляційного господарського суду.
Верховний Суд зазначив, що ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині, суди залишили поза увагою, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 вересня 2015, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31 серпня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2016 року у справі № 761/22804/15-ц, клопотання Акціонерного товариства про надання дозволу на примусове виконання в Україні остаточного арбітражного рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати від 06 вересня 2013 року про стягнення заборгованості з Залізниці задоволено. Визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати від 06 вересня 2013 року у справі № 17208/GZ/МНМ та видано виконавчий лист про стягнення з Залізниці на користь Акціонерного товариства заборгованості.
Суд касаційної інстанції вказав, що у судових рішеннях зі справи № 761/22804/15-ц суди, відхиляючи заперечення проти клопотання Акціонерного товариства, представників боржника - Залізниці, в якому вона посилались на те, що спір, вирішений Міжнародним арбітражним судом Міжнародної торгової палати 06 вересня 2013 року, є таким, що був вирішений у іноземному суді за відсутності угоди сторін про розгляд такого спору саме у цьому суді, спір взагалі не міг розглядатись у міжнародному арбітражному суді, а тільки в господарських судах України, а також його визнання недійсним суперечить публічному порядку в Україні, встановили, що боржник посилається на пункт 13.2 договору підряду, який був укладений між сторонами та в якому передбачено вирішення спорів у Міжнародному арбітражному суді м. Цюріх, а спір було розглянуто в Міжнародному арбітражному суді Міжнародної торгової палати, який знаходиться в м. Цюріх.
Вказана правова позиція була предметом розгляду відповідного суду від 06 вересня 2013 року, яким визначено, що поняття "Міжнародна торгова палата і закон Швейцарії в м. Цюрих, Швейцарія" було перекладено на українську мову як "Міжнародний арбітражний суд м. Цюрих", що свідчить про узгодження сторонами суду, в якому підлягають вирішенню спори між сторонами, як Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати, що знаходиться в м. Цюрих.
Суди у справі № 761/22804/15-ц погодились з вказаною позицією та зазначили, що рішення від 06 вересня 2013 року є таким, яке прийнято відповідно до пункту 13.2 договору підряду, який був укладений між сторонами.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28 січня
2019 року у справі № 910/2589/17 рішення Господарського суду м. Києва від 17 травня 2017 року скасовано у частині визнання недійсним
пункту договору підряду на виконання будівельних робіт від 14 листопада 2004 року №ПЗ/ДН-6-0415. Заяву Міністерства інфраструктури України про вихід за межі позовних вимог залишено без розгляду.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2019 року касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" задоволено частково.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 січня 2019 у справі № 910/2589/17 скасовано. Справу № 910/2589/17 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції вказав, що апеляційний господарський суд під час повторного апеляційного перегляду справи не здійснив оцінку усіх обставин справи, доказів та доводів у ній, не виконав всіх вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.