ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/5229/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 (головуючий суддя Скрипка І. М., судді Іоннікова І. А., Тищенко А. І.)
у справі № 910/5229/19
за позовом фізичної особи-підприємця Крамаренка Василя Анатолійовича
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівагрошляхбуд" і 2) Підприємство "Управління виробничо-технологічної комплектації" (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство інфраструктури України
про зобов`язання укласти договір
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Водолагін С. М., відповідача - Марченко В. М., третьої особи-2 - Водолагін С. М. )
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2019 Фізична особа - підприємець Крамаренко Василь Анатолійович (далі - позивач, ФОП Крамаренко В. А.) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач, Укрзалізниця) про зобов`язання укласти договір про подачу та забирання вагонів на станції Чернігів-Північний ДТГО Південно-Західної залізниці.
2. Позов обґрунтований тим, що позивач є власником під`їзної залізничної колії по станції Чернігів-Північний Південно-Західної залізниці, в тому числі стрілочних переводів №№ 92, 94, які є її складовою частиною, за адресою: м. Чернігів, вул. Любченка, 11, виготовив на неї технічний паспорт та звернувся до відповідача із заявою про укладення договору про подачу та забирання вагонів при станції Чернігів-Північний, однак відповідач фактично відмовив йому в укладенні такого договору.
3. На думку позивача, такі дії Укрзалізниці суперечать Правилам обслуговування залізничних під`їзних колій (ст.ст. 12, 64 - 77 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила) та порушують його права, гарантовані ст.ст. 41, 42 Конституції України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 у справі №910/5229/19 у задоволенні позову відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав проект договору, який він просить зобов`язати укласти, не сформулював та не визначив умови такого договору, хоча п. 3.4 Правил передбачає, що проект договору розробляється залізницею, це не позбавляє власника під`їзної колії у разі ухилення залізниці від виконання цього обов`язку розробити свій проект договору та звернутись з ним до залізниці.
6. При цьому, зі змісту Додатку 2 до п. 2.1. Правил, яким затверджено типовий договір про подачу та забирання вагонів, вбачається, що умови такого договору повинні містити, зокрема інформацію про межі під`їзної колії, довжину під`їзної колії, розмір земельної ділянки, яка зайнята під`їзною колією і спорудами контрагента, відстань для нарахування збору за подачу та забирання вагонів та інші умови.
7. За висновками суду, позивач, при зверненні до суду та в ході розгляду справи не надав документи, що містили б вищенаведені відомості, необхідні для укладення договору про подачу та забирання вагонів і визначали його обов`язкові умови, встановлені законодавством. Також встановлені судом обставини свідчать, що між учасниками справи існує спір щодо прав на частину під`їзної колії та стрілочні переводи, щодо яких позивач вимагає від Укрзалізниці укласти з ним договір, однак вказаний спір не є предметом розгляду у цій справі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 у справі №910/5229/19 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
9. Апеляційний господарський суд з посиланням на встановлені у справі № 910/11877/16 обставини зазначив, що договір купівлі-продажу від 01.10.2010 № 2, укладений між Підприємством "Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК)" Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва (продавець) та ФОП Крамаренком В. А. (покупець), за яким продавець передав, а покупець прийняв майно - під`їзну залізничну колію при станції Чернігів-Північний Південно-Західної залізниці, що належить підприємству "Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК)" у кількості 594 погонних метри, в т.ч. стрілка переводу №92, № 94 є чинним, у визначеному законом порядку недійсним не визнаний, на що місцевий господарський суд не звернув належної уваги.
10. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що між позивачем і відповідачем не вчинялися дії, передбачені Правилами щодо укладення договору на поставку та забирання вагонів, проект договору залізницею не розроблявся.
11. За вказаних обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку, що підстави для укладення такого договору в судовому порядку відсутні, а за відсутності розробленого залізницею договору позивачем позов поданий передчасно.
Короткий зміст вимог касаційної скарг
12. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 і залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 у справі № 910/5229/19.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
13. У касаційній скарзі скаржник, обґрунтовуючи підставу подання касаційної скарги, визначену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначив, що суд апеляційної інстанції змінюючи мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 927/923/18.
14. Відповідач не погоджується з мотивувальною частиною постанови суду апеляційної інстанції і зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норми права стосовно власності ФОП Крамаренка В. А. на стрілочний перевід № 92, викладені у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 927/923/18, а також припустився порушення частини четвертої статті 75 ГПК України в частині встановлення судовим рішенням у справі № 910/11877/16 факту належності саме ТОВ "Чернігівагрошляхбуд" спірного стрілочного переводу станом на дату укладення договору купівлі-продажу від 01.10.2010.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
15. ФОП Крамаренко В. А. та Підприємство "Управління виробничо-технологічної комплектації" (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва (далі -УВКТ) подали відзиви, у яких не погоджується з доводами касаційної скарги, вважають їх безпідставними і необґрунтованими, просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
16. Міністерство інфраструктури України подало відзив, у якому підтримує доводи касаційної скарги у повному обсязі, просить задовольнити її, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. 01.10.2010 між УВТК (продавець) і ФОП Крамаренко В. А. (покупець) укладено договір купівлі-продажу №2, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати (продати), а покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити (придбати) на умовах і протягом дії цього договору майно в кількості та за ціною, що зазначені у специфікації до даного договору, яка є його невід`ємною частиною (п. 2.1. договору).
18. Згідно із специфікацією № 1 від 01.10.2010 до договору об`єктом продажу є під`їзна залізнична колія станції Чернігів-Північний Південно-Західної залізниці, що належить продавцю в кількості 594 погонних метри, в т.ч. стрілка переводу № 92, № 94. Загальна вартість об`єкту продажу за договором складає 10 910,00 грн.
19. За змістом п.п. 4.1, 4.2 договору передача об`єкту продажу здійснюється продавцем протягом 5 календарних днів від дати укладення договору. Факт передачі об`єкту продажу покупцеві оформляється сторонами шляхом підписання двостороннього акту прийому-передачі, який становить невід`ємну частину договору.
20. Моментом переходу права власності на об`єкт продажу від продавця до покупця вважається дата підписання сторонами вищевказаного акта приймання-передачі (п. 4.3 договору).
21. На виконання умов договору між контрагентами підписано акт приймання-передачі майна, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв майно у власність.
22. 12.03.2012 позивач звернувся до начальника залізничної станції Чернігів-Північний з листом за вих. № 2, у якому просив оформити та затвердити паспорт на під`їзну колію та іншу необхідну технічну документацію.
23. З аналогічним за змістом листом 12.03.2012 та повторно 21.11.2012 до начальника залізничної станції Чернігів-Північний звернулося УВТК, яке просило переоформити на нового власника паспорт і необхідну технічну документацію.
24. На адвокатський запит від 24.02.2016 Виробничий підрозділ Чернігівська дистанція колії Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" повідомила про необхідність звернення з майнових питань до Укрзалізниці з усіма документами, що підтверджують право власності: проект, дозвіл на врізання стрілочного переводу в під`їзну колію залізниці, акт на право користування земельною ділянкою тощо.
25. 09.12.2015 позивач звернувся до Укрзалізниці з заявою №9/12.2 про укладення договору про подачу і забирання вагонів при станції Чернігів-Північний ДГТО "Південно-Західна залізниця".
26. У відповідь на вказану заяву Укрзалізниця листом від 25.01.2016 № Ц-1/5-3/442-16 повідомило, що регіональна філія "Південно-Західна залізниця" не має документів, що підтверджують право власності ФОП Крамаренко В. А. на під`їзну колію та майновий комплекс позивача.
27. Листом від 16.02.2016 № ДН-1-452/174 виробничий підрозділ Київська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Південна-західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" повернуло позивачу на доопрацювання пакет документів та виклало свої зауваження до них, вказавши що:
- надані Технічні паспорти колії та Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії не погоджені з Чернігівською дистанцією колії, начальником станції Чернігів-Північний та не затверджені;
- наданий договір купівлі-продажу від 01.10.2010 № 2 не може бути взятий до уваги, так як оформлений з порушенням ст. 657 ЦК України; договір підписаний зі сторони продавця довіреною особою на підставі довіреності №1, копія якої не надана;
- у зв`язку із непогодженням у наданому технічному паспорті меж з ТОВ "Чернігівагрошляхбуд" у залізниці є сумніви щодо приналежності ділянки під`їзної колії від граничного стовпчика стрілочного переводу № 92 до стрілочного переводу № 94 та самого стрілочного переводу № 94. Згідно технічного паспорту ТОВ "Чернігівагрошляхбуд" дана ділянка під`їзної колії та стрілочний перевод № 94 обліковуються за ТОВ "Чернігівагрошляхбуд". У разі примикання під`їзної колії ФОП Крамаренка В. А. до під`їзної колії підприємства необхідно надати копію відповідного листа погодження від ТОВ "Чернігівагрошляхбуд" строком на 5 років.
28. Листом від 28.03.2016 позивач звернувся до першого заступника начальника регіональної філії "Південно-західна залізниця" з проханням провести обстеження під`їзної колії для укладення договору про подачу та забирання вагонів при станції Чернігів-Північний, а також як свідчить наявна в матеріалах справи копія опису до цінного листа направляв до Київської дирекції залізничних перевезень документи для укладення договору.
29. 25.04.2017 позивач повторно звернувся до Укрзалізниці з заявою про укладення договору про подачу і забирання вагонів, у відповідь на яку відповідач листом від 23.05.2017 № ЦЦМ-12/478 повідомив позивача, що повернеться до розгляду звернення після вирішення Вищим господарським судом України справи № 910/11877/16 по суті.
30. Позивач листом № 25/04.17-2 від 28.02.2019 звернувся до Укрзалізниці з заявою про укладення договору про подачу і забирання вагонів.
31. Листом від 03.04.2019 № ЦЦО-13/335 відповідач повідомив, що зможе повернутися до розгляду питання щодо укладення договору про подачу і забирання вагонів після отримання від позивача письмового звернення та пакета необхідних документів, вказавши про надання позивачеві обґрунтованої відповіді щодо вказаного питання листом Укрзалізниці від 25.01.2016 №Ц-1/5-3/442-16 та листом Міністерства інфраструктури України від 05.04.2016 № 3487/24/10-16.
32. Посилаючись на те, що відповідач всупереч вимогам Правил відмовив в укладенні договору про подачу та забирання вагонів, позивач звернувся до суду із позовом у цій справі про зобов`язання Укрзалізниці укласти з ФОП Крамаренко В. А. договір про подачу та забирання вагонів при станції Чернігів-Північний ДГТО Південно-Західної залізниці.
33. Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/11877/16 від 26.09.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019, відмовлено у задоволенні зустрічного позову Укрзалізниці до ФОП Крамаренко В. А., Підприємства "Управління виробничо-технічної комплектації" про визнання договору купівлі-продажу від 01.10.2010 № 2 недійсним.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
34. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
Щодо суті касаційної скарги
35. Предметом розгляду цієї справи є позовні вимоги позивача до відповідача про зобов`язання укласти договір про подачу та забирання вагонів.
36. Згідно з частиною першою статті 187 Господарського кодексу України (далі - ГК України) спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.