ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/1662/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
секретар судового засідання: Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інмедсервіс-Плюс"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2019 (колегія суддів у складі: Кузнецова І.Л. - головуючий, Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В. ) та на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.04.2019 (суддя Корсун В.Л.)
за позовом керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:
1. Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області,
2. Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інмедсервіс-Плюс",
про стягнення неустойки та зобов`язання повернути нерухоме майно
за участю:
відповідача: 1) Самойленко І.І. (адвокат), 2) Коляда А.С. (адвокат)
прокурора; Романов Р.О. (посвідчення)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Звернувшись в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області (далі - РВ ФДМ, позивач-1), Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Укрдіпрогазоочистка" (далі - Державне підприємство, позивач-2), керівник Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області (далі - прокурор) просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інмедсервіс-Плюс" (далі - ТОВ "Інмедсервіс-Плюс", відповідач) неустойку та зобов`язати його повернути нерухоме майно: окремо розташовану двоповерхову будівлю (літера Б-2) загальною площею 800,5 кв.м, розташовану за адресою: м.Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд.18, а саме: вбудоване в підвальний поверх будівлі нежитлове приміщення №1 площею 52,6 кв.м, вбудовані в перший поверх будівлі нежитлові приміщення гаражів №№1- 4 площею 209,9 кв.м, приміщення №5 (кімнати з №1 по №11 включно) площею 132 кв.м та сходову клітину №12 площею 16,3 кв.м, вбудовані в другий поверх будівлі нежитлові приміщення (кімнати з №14 по №27 включно) площею 373,6 кв.м та сходову клітину №13 площею 16,1 кв.м.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повернув орендоване нерухоме майно після закінчення дії договору оренди.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.04.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2019, позов задоволено частково, зобов`язано відповідача повернути нерухомі приміщення Державному підприємству, провадження у справі в частині вимог про стягнення неустойки закрито на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
2.3. Судові рішення мотивовані тим, що договір оренди припинив свою дію 23.04.2018, а РВ ФДМ висловив свої заперечення щодо продовження його дії.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнюючи доводи інших учасників справи
3.1. В скарзі відповідач просить постанову та рішення судів попередніх інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові посилаючись на те, що суди невірно дійшли висновку про те, що строк дії договору закінчився 23.04.2018, оскільки відповідно до Договору про зміни №2 від 27.07.2012 до договору оренди від 27.07.2007 термін дії договору оренди було продовжено по 24.05.2015, а отже строк дії договору оренди з урахуванням вказаних змін фактично складає з 24.07.2007 по 24.05.2015 - 2862 календарні дні, тобто на таку кількість днів і повинен був продовжитись договір оренди відповідно до приписів статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Таким чином договір оренди діє до 25.03.2023.
Крім того, відповідач вказує на те, що позов прокурора неправомірно був розглянутий судами, оскільки останній не мав права його подавати. Так, прокурор за приписами законодавства здійснює представництво в суді інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює чи неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Проте РВ ФДМ направило відповідачу претензію і у нього були можливості подати позов самостійно, коштів для сплати судового збору на його рахунках було достатньо. Також прокурор не мав права здійснювати представництво в суді інтересів державного підприємства, яким є позивач-
3.2. Заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області подав відзив на касаційну скаргу, де просив касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Прокурор звертає увагу, що суди вірно дійшли висновку про те, що дія спірного договору (враховуючи додаткову угоду про нову редакцію пункту договору про строк дії, договір про зміни, яким доповнено пункт договору про оренду щодо продовження договору на 1064 днів та рішення суду у справі №908/5184/15, в якому констатовано продовження дії договору оренди з 25.05.2015 і чинність його на момент 30.11.2015) продовжена на 1064 днів, а саме з 25.05.2015 по 22.04.2018 включно і договір оренди на час подання позову припинився. Також прокурор заперечив доводи відповідача про неможливість представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів.
3.3. 31.08.2020 згідно поштового конверту до суду касаційної інстанції скаржником подані письмові пояснення, які за своїм змістом є доповненням до касаційної скарги.
Відповідно до приписів частини 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
Згідно положень частини 1 статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч.1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.2).
Відповідно до пункту 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020 процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 N 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 N 731-IX.
Отже такі процесуальні дії могли бути вчинені до спливу 06.08.2020 (Закон України від 18.06.2020 N 731-IX набрав чинності 17.07.2020) вказаного 20-денного строку.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дія 97" проти України" зазначено, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.
За вказаних обставин такі доповнення до касаційної скарги судом касаційної інстанції залишаються без розгляду.
4. Мотивувальна частина
4.1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України від 15.01.2020 № 460-IX).
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційну скаргу відповідачем у справі подано до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 №460-IX, касаційний розгляд здійснюється відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020.
4.2. Як встановлено судами, 24.07.2007 РВ ФДМУ та ТОВ "Інмедсервіс-Плюс" (орендарем) укладено договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка" №2278/д, на підставі якого орендар передав, а орендодавець прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - окремо розташовану двоповерхову будівлю (літера Б-2) загальною площею 817,9 кв.м за адресою: м.Запоріжжя, вул.Трегубенка, 18, а саме: вбудоване в підвальний поверх будівлі нежитлове приміщення №1 - площею 52,6 кв.м; вбудовані в перший поверх будівлі нежитлові приміщення №№ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 площею 347,4 кв.м та сходова клітина № 2 - площею 16,3 кв.м; - вбудовані в другий поверх будівлі нежилі приміщення №№ 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25 - площею 385,3 кв.м та сходова клітина № 11 - площею 16,3 кв.м, відповідно до плану поверхів та експлікації приміщень згідно технічного паспорту будівлі, яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул. Трегубенка, 18.
Відповідно до п.1.1 договору орендоване майно знаходиться на балансі ДП "НДПІ "Укрдіпрогазоочистка".
В п. 2.5 передбачено, що у разі припинення договору майно повертається орендарем орендодавцю або балансоутримувачу (за вказівкою орендодавця) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю.
Майно вважається поверненим орендодавцеві (баласоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі. Обов`язок по складанню акта прийому-передачі покладається на сторону, яка передає майно.
П.5.8 договору встановлено обов`язок орендаря у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства протягом десяти календарних днів з дати розірвання повернути орендодавцеві (балансоутримувачу) орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на дату передачі його в оренду.
Згідно з п.10.1 договір укладений з 24.07.2007 по 24.06.2010.
П.10.5 передбачено, що договір припиняється, у тому числі, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до п.10.6 договору в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення його терміну, при наявності згоди балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
На виконання умов договору 24.07.2007 позивач-1 передав, а відповідач прийняв нерухоме майно, яке є предметом договору, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі.
Додатковою угодою від 04.08.2011 до договору п.10.1 останнього викладено в наступній редакції: "Договір вважати продовженим до 24.06.2012 включно".
Договором про зміни №2 від 27.07.2012 п.10.1 договору доповнено п.п. 10.1.1. наступного змісту: "Термін дії договору оренди продовжено по 24.05.2015 включно". Доповнено п.10.12 наступного змісту: "Цей договір про зміни укладено під скасувальною обставиною, у разі отримання орендодавцем листа від органу, уповноваженого управляти зазначеним державним майном (Міністерства енергетики та вугільної промисловості України) з відмовою (запереченням) в пролонгації подальшої дії цього договору орендодавець направляє лист-повідомлення орендарю про припинення договору. Договір вважається припиненим на третій робочий день з моменту направлення рекомендованого листа-повідомлення за юридичною адресою орендаря.".
4.3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.11.2015 у справі №908/5184/15 за позовом ТОВ "Інмедсервіс-Плюс" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про внесення змін до договору оренди нерухомого майна №2278/д від 24.07.2007 встановлено, що вказаний договір станом на день розгляду справи є чинним, оскільки сторони в установленому цим договором порядку не заявили про припинення його дії. Вказаним рішення ТОВ "Інмедсервіс-Плюс" відмовлено в задоволенні позову.