ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/14065/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПрімІнвест"
представник позивача - не з`явився
відповідач-1 - Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
представник відповідача-1 - не з`явився
відповідач-2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
представник відповідача-2 - Заплішна О. Д.
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 (головуючий суддя Тищенко А. І., судді Скрипка І. М., Михальська Ю. Б.) у справі Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрімІнвест" до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 22.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПрімІнвест" (далі - Позивач, Товариство) звернулося до Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач-1, Банк) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач-2, Фонд) з позовом про скасування рішення виконавчої дирекції Фонду від 11.09.2017 № 4077 в частині включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку сьомої черги погашення вимоги Товариства у сумі 18 186 810, 51 грн, що є коштами фонду фінансування будівництва, створених Товариством; зобов`язання Банку вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів Товариства шляхом повернення коштів у сумі 18 186 810, 51 на наступні розрахункові рахунки:
- 1 068 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 2 882 351, 00 грн, рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 913 649, 00 грн, рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 6 112 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_4 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 141 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_5 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 601 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_6 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 1 482 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_7 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 1 006 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_8 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 2 709 810, 51 грн, рахунок № НОМЕР_9 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 247 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_10 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 213 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_11 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 292 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_12 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 519 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_13 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивачу протиправно не повернуто активи Фонду фінансування будівництва (далі - ФФБ) та включено їх до сьомої черги погашення реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку, отже відповідне рішення Фонду порушує приписи статті 20 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" та статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а включення вказаних коштів до реєстру акцептованих вимог кредиторів сьомої черги суперечить положенням статті 23 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1.25.02.2019 Господарський суд міста Києва (суддя Грєхова О. А.) у задоволенні позову відмовлено повністю..
2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Позивачем, на порушення Правил ФФБ, Договорів та Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" перераховано кошти ФФБ з рахунків ФФБ на депозитні рахунки, чим змінено правову природу їх розміщення та використання, отже спірні грошові кошти не є коштами ФФБ, тому на них не розповсюджується порядок їх повернення, отже Позивач, у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є саме кредитором Банку, вимоги якого підлягають задоволенню в порядку черговості. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 826/20917/13-а.
3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанцій
3.1. 11.02.2020 Північний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 скасував; прийняв нове рішення; позовні вимоги задовольнив повністю; скасував рішення виконавчої дирекції Фонду від 11.09.2017 № 4077 в частині включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку сьомої черги погашення вимоги Товариства у сумі 18 186 810, 51 грн, що є коштами фінансування будівництва, створених Товариством; зобов`язано Банк вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів Товариства шляхом повернення коштів у розмірі 18 186 810, 51 грн на наступні розрахункові рахунки:
- 1 068 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 2 882 351, 00 грн, рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 913 649, 00 грн, рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 6 112 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_4 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 141 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_5 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 601 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_6 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 1 482 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_7 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 1 006 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_8 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 2 709 810, 51 грн, рахунок № НОМЕР_9 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 247 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_10 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 213 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_11 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 292 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_12 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256;
- 519 000, 00 грн, рахунок № НОМЕР_13 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 380775, код ЄДРПОУ 32979256.
3.2. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що, враховуючи, що поточний та вкладний рахунки відкриті на ім`я управителя ФФБ та використовуються ним, зокрема, для коштів ФФБ, які після спливу строку банківського вкладу підлягають поверненню на поточний рахунок управителя ФФБ, за наявності доказів переказу коштів ФФБ на вкладний (депозитний) рахунок управителя ФФБ з його поточного рахунку, який був визначений ним рахунком ФФБ, за наслідками вказаної розрахунковою операції власник таких коштів не змінюється, довірчим власником таких коштів залишається ФФБ. За наслідками дослідження руху коштів між рахунками Банку ПАТ КБ "Приватбанк, ПАТ "Сбербанк" підтверджується надходження коштів з рахунків ФФБ у ПАТ КБ "Приватбанк" та ПАТ "Сбербанк" та подальше повернення цих коштів безпосередньо на рахунки ФФБ. Отже матеріалами справи підтверджується, що саме кошти ФФБ у сумі 18 186 810, 51 грн були розміщені у Банку, отже не є власністю Позивача, а є коштами учасників ФФБ.
4. Короткий зміст вимог касаційних скарг
4.1. Відповідач-2 (Скаржник-1) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 у задоволеній частині, а саме скасування рішення виконавчої дирекції Фонду від 11.09.2017 № 4077 в частині включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку сьомої черги погашення вимоги Товариства у сумі 18 186 810, 51 грн, що є коштами ФФБ, створених Товариством; прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цієї позовної вимоги відмовити.
4.2. 30.04.2020 Відповідач-2 подав доповнення до касаційної скарги, яким доповнив касаційну скаргу вимогою про зміну постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 у частині розподілу судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.
4.3. Відповідач-1 (Скаржник-2) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020, рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 залишити в силі.
5. Доводи Скаржника-1, викладені у касаційній скарзі
5.1. Відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частин другої, п`ятої статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", частини другої статті 23 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".
5.2. Апеляційний господарський суд дійшов хибного висновку про те, що довірчим власником коштів довірителів залишається ФФБ, оскільки ФФБ не є юридичною особою та не може бути учасником цивільних правовідносин, оскільки не має цивільної правоздатності.
5.3. Відповідно до статей 4, 5, 11 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", пункту 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, рахунком ФФБ може бути лише поточний рахунок, законом не дозволено відкривати вкладний рахунок ФФБ для обліку залучених в управління коштів; здійснення розрахунків за операціями з управління ФФБ, зберігання оперативного резерву, сформованого за рахунок залучених в управління коштів.
5.4. Положення Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" не передбачають інвестування коштів ФФБ, право власності на які залишаються за довірителями, шляхом їх розміщення на вклад у інших банківських установах у власних інтересах або в інтересах довірителів.
5.5. Відповідно до статті 21 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" чітко обмежено джерела та види доходів управителя ФФБ, який може отримувати дохід у вигляді винагороди управителя ФФБ від забудовника, самостійно шляхом утримання коштів з ФФБ, від довірителя. При цьому вказаним законом не передбачено право управителя ФФБ отримувати власний дохід у вигляді відсотків від розміщення коштів ФФБ, що перебувають в довірчому управлінні, на вклад в інших банківських установах, що належать довірителям на праві власності. Крім того право розміщувати кошти ФФБ на вклад (укладати договори банківського вкладу/депозиту) не передбачено умовами Правил ФФБ та умовами договорів про участь у ФФБ.
5.6. Залучені до ФФБ кошти залучались до банківських установ ПАТ "Сбербанк" та ПАТ КБ "Приватбанк", рахунки в яких були відкриті для цієї мети, що підтверджується відповідним довідками банків про відкриття управителем поточного рахунку; при цьому Товариство як управитель ФФБ не відкривав у Банку поточні рахунки для обліку залучених в управління коштів та здійснення розрахунків за операціями з управління ФФБ.
5.7. Правилами ФФБ та умовами Договорів про участь у ФФБ визначено виключно цільове призначення коштів ФФБ, змінювати призначення яких управитель не має права, відтак Товариство на власний ризик змінило цільове призначення коштів ФФБ та розмістило їх як вклад у Банку для отримання прибутків у вигляді відсотків, нарахованих на суму вкладу. При цьому Банку не брав на себе зобов`язання із збереження коштів ФФБ та здійснення обслуговування рахунку ФФБ.
5.8. Правове регулювання правовідносин між Банком і Товариством здійснюється на підставі статей 1058, 1060 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а правовідносини між довірителями та Товариством здійснюються на підставі статей 1029, 1030 ЦК України.
5.9. Положення статті 23 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", частини п`ятої статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" стосуються коштів, що знаходяться на рахунку ФФБ, управителем якого є банк, тобто перебувають в управлінні банку, щодо якого запроваджено процедуру ліквідації, при цьому, якщо управителем ФФБ є небанківська установа, якою є Позивач, повернення коштів ФФБ здійснюється за загальною процедурою як кредитору 7-ї черги.
5.10. Відповідно до частини п`ятої статті 50 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пункту 4.18 розділу 5 про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 № 2 (далі - Положення), залишки коштів ФФБ повертаються виключно довірителям, які передали майно на підставі договору про участь у ФФБ в довірчу власність Товариству, тому в разі ліквідації банку повернення таких коштів безпосередньо управителю ФФБ, яким у цьому випадку є кредитор Банку - Товариство, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положенням не передбачено.
5.11. Відсутні підстави для скасування рішення виконавчої дирекції Фонду від 11.09.2017 № 4077 в частині включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку у сьому чергу кредиторських вимог Позивача на суму 18 186 810, 51 грн та повернення коштів поза процедурою, визначеною статтями 45, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
5.12. Суд апеляційної інстанції помилково присудив на користь Позивача судові витрати на оплату позовної вимоги майнового характеру за рахунок Фонду, до якого такі вимоги не заявлялись, отже суд порушив положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
6. Доводи Скаржника-2, викладені в касаційній скарзі
6.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", щодо застосування якої до коштів, розміщених фінансовими установами на вкладних (депозитних) рахунках, відсутні висновки Верховного Суду.
6.2. Суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин норми Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", з огляду на які Позивач не мав права передавати кошти ФФБ на депозитний рахунок, оскільки метою ФФБ є фінансування будівництва.
6.3. Поточні рахунки для обліку залучених в управління коштів та фінансування будівництва відкрито Позивачем саме у ПАТ "Сбербанк" та ПАТ КБ "Приватбанк", які відповідно і є рахунками ФФБ.
6.4. Позивач розмістив на депозитних рахунках власні кошти, що також підтверджується рішенням у справі № 910/4922/19.
6.5. Постанова суду апеляційної інстанції винесена з порушенням статей 2, 5 ГПК України, оскільки висновки суду порушують завдання та основні засади господарського судочинства, що є підставою для скасування судового рішення на підставі статті 310 ГПК України.
6.6. Апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що у справі № 826/20917/13а та у даній справі встановлено різні обставини та підстави виникнення заборгованості (різна правова природа коштів), що унеможливлює застосування до спірних правовідносин правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 826/20917/13а, оскільки суд не обґрунтував та не навів іншого правового висновку Верховного Суду, який варто застосувати до цих правовідносин. На думку Скаржника-2 слід застосовувати висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 826/20917/13а, а також у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 826/22893/15, в яких Суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати фізичних осіб (учасників недержавних пенсійних фондів) вкладниками банку, на яких розповсюджується дія і гарантії Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та відмовив у задоволенні позовних вимог.
7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7.1. 26.05.2020 Позивач подав відзив на касаційну скаргу Скаржника-1, в якому просить подану скаргу залишити без задоволення.
7.2. Вважає, що зберігання коштів ФФБ на вкладному (депозитному) рахунку управителя ФФБ, якщо воно здійснюється відокремлено від власних коштів управителя ФФБ, не змінює правової природи таких коштів, які залишаються коштами ФФБ, що належать управителю ФФБ на праві довірчої власності.
7.3. Позивач зазначає, що Правилами ФФБ (пункт 9.2 кожного з 13 Правил), так і договором про участь у ФФБ прямо встановлено, що винагородою управителя можуть бути депозитні відсотки, що свідчить про можливість відкриття депозитних рахунків.
7.4. Вказує, що частина п`ята статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає, що до ліквідаційної маси банку не включаються, зокрема, кошти на рахунку фонду фінансування будівництва, тому Банк зобов`язаний повернути активи ФФБ у повному обсязі їх законному розпоряднику.
7.5.Також додав, що ним було подано заперечення проти відкриття касаційного провадження, якому Верховний Суд не надав оцінки, а Позивач зазначав про те, що Фондом оскаржується рішення тільки в частині немайнової вимоги, а згідно із змістом касаційної скарги - повністю, тому неправомірно було сплачено судовий збір лише за немайнову вимогу. Оскарження окремо заявлених цій справі вимог є неможливим.
8. Розгляд справи Судом
8.1.08.05.2020 ухвалою Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду та призначив розгляд справи у судовому засіданні на 09.06.2020.
8.2. Разом з цим, 15.05.2020 ухвалою Верховного Суду подану 27.04.2020 Банком касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 08.06.2020.
8.3. Ухвалою від 09.06.2020 розгляд касаційної скарги Фонду відкладено на 11.08.2020.
8.4. Ухвалою від 25.06.2020 у задоволенні заяви Фонду про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 відмовлено.
8.5. Ухвалою від 30.06.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Банку на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 та призначено розгляд у судовому засіданні на 11.08.2020.
8.6. 11.08.2020 у судовому засіданні за участю представників Позивача - Волкодав І. Ю., Савченко Ю. О. та Відповідачів - Остафійчук М. В., Гуленко Ю. М. оголошено перерву до 25.08.2020.
8.7. У судовому засіданні 25.08.2020 за участю представників Позивача - Волкодав І. Ю., Савченко Ю. О. та Фонду - Гуленко Ю. М. оголошено перерву до 01.09.2020.
8.8.31.08.2020 на електронну адресу Суду від представника Позивача Волкодав І. Ю. надійшло клопотання, в якому представник просить розгляд справи відкласти до стабілізації ситуації із захворюваністю або принаймні на період самоізоляції на дату після 15.09.2020; у разі необхідності вирішити питання про продовження касаційного розгляду справи.
Зазначене клопотання мотивоване тим, що Позивач бере участь у розгляді справи виключно через своїх представників, зокрема, адвоката Волкодав І. Ю., яка має намір в судовому засіданні реалізувати свої процесуальні права, однак протягом 18.08.2020-28.08.2020 представник неодноразово відвідувала Шевченківський та Голосіївський районні суди м. Києва, Окружний адміністративний суд міста Києва, де виявлено випадки спалаху інфекції covid-19 та можливо мала спілкування з особами, щодо яких в подальшому стало відомо як про таких, що інфіковані коронавірусом, у зв`язку з чим, враховуючи також, що карантинні заходи продовжені до 31.10.2020, а об`єктивно сталого істотного поліпшення епідеміологічної ситуації в Україні не спостерігається, представник прийняла рішення про необхідність перебування на самоізоляції.
До клопотання не додано жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених у ньому.
8.9. Відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
8.10. Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 760 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 жовтня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) установлено карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого з 12.03.2020 постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).
8.11. В той же час Cуд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
8.12. З метою дотримання розумних строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду касаційної скарги у визначену дату.
8.13. Суд констатує, що учасники справи, у тому числі Позивач через своїх представників, мали можливість висловити свої позиції у касаційних скаргах та відзивах на них, а також надати пояснення у судових засіданнях 11.08.2020 та 25.08.2020. При цьому, оголошуючи перерву в судовому засіданні 25.08.2020 Суд вказав, що така перерва необхідна йому для опрацювання правових позицій судів, та після неї не очікується надання будь-яких пояснень представниками учасників справи. Крім того Позивач не позбавлений можливості щодо направлення у судове засідання іншого представника чи участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
8.14. У зв`язку з наведеним подане клопотання про відкладення розгляду справи Суд відхиляє.