ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/2115/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 (колегія суддів у складі: головуючий Чорногуз М.Г., Козир Т.П., Агрикова О.В.) та на рішення Господарського суду Київської області від 23.09.2019 (суддя Бабкіна В.М.)
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аманд"
до Білоцерківської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець Ровінський Юрій Григорович
про визнання незаконним та скасування підпункту рішення Білоцерківської міської ради
за участю позивача: Запаскін М.Р. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аманд" (далі-позивач) звернулося у суд з позовом до Білоцерківської міської ради (далі-відповідач), згідно якого просило визнати незаконним та скасувати підпункт 1.3 пункт 1 рішення відповідача від 24.03.2016 № 88-08-VІІ "Про поновлення договорів оренди землі" (далі-Рішення).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийняв Рішення без згоди співвласників багатоквартирного будинку, чим порушив їх право на визначення порядку використання земельної ділянки, на якій розташовано будинок, тому Рішення є незаконним, та підлягає скасуванню в судовому порядку.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 23.09.2019 позов задоволено повністю.
2.2. Свій висновок суд мотивував тим, що спірним пунктом Рішення відповідач порушив права співвласників багатоквартирного будинку на визначення порядку використання земельної ділянки, на якій розташовано їх будинок, оскільки згоди на передачу в оренду Фізичній особі-підприємцю Ровінському Юрію Григоровичу (далі-третя особа) земельної ділянки вони не давали. Також суд вказав на визнання відповідачем позову.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено повністю.
2.4. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий господарський суд не повідомив третю особу належним чином про час та місце розгляду справи у суді, чим порушив її права. При цьому апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо вирішення спору по суті.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги третя особа посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що: земельна ділянка, яку позивач вважає прибудинковою територією, не сформована в якості об`єкту цивільних прав; суди не надали оцінки відповідним інструкціям, які зазначені у скарзі; суди не врахували постанову Вищого господарського суду України від 01.12.2009 № 53/342-08 у подібних правовідносинах, апеляційний суд не встановив чи вчинялися позивачем заходи, які визначені статтею 123 ЗК України та не враховано обраний позивачем спосіб захисту.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін вказані судові рішення, посилаючись на те, що судами у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи, викладені у касаційній скарзі, їх не спростовують.
3.4. Від представника заявника касаційної скарги, адвоката, до Верховного Суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано перебуванням цього адвоката у відпустці за межами України 09.09.2020 об 11 годині 20 хвилин. При цьому представник третьої особи просить відкласти розгляд касаційної скарги на іншу дату та не призначати її розгляд на 14.09.2020, 15.09.2020, оскільки він буде брати участь в інших судових засіданнях.
3.4.1. Статтею 306 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що касаційна скарга на судові рішення, передбачені пунктами 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів.
3.4.2. Касаційне провадження у даній справі було відкрито ухвалою Верховного Суду від 14.07.2020, останнім днем розгляду касаційної скарги є 14.09.2020, проте представник третьої особи заперечує про її розгляд 14.09.2020, що, у разі задоволення вказаного клопотання унеможливлювало б розглянути скаргу у строк визначений процесуальним законом.
3.4.3. Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2020 доведено до відома учасників справи, що явка їх представників у судове засідання не є обов`язковою.
3.4.4 Положеннями статті 298 ГПК України визначено, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
3.4.5. Отже розгляд касаційної скарги має здійснюватися судом у межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, на підставі якої і було відкрито касаційне провадження, і процесуальні можливості особи, що заявила вказане клопотання, щодо зміни чи доповнення касаційної скарги вичерпані, тому не вбачається, що присутність вказаного адвоката у суді касаційної інстанції може призвести до зміні змісту чи підстав касаційного оскарження, тобто зміни касаційної скарги.
3.4.6. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (пункт 47 рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія 97" проти України", заява №19164/04).
Отже, учасники справи вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства у такий спосіб, як це визначено у ГПК України, та що касаційна скарга на судові рішення буде розглянута протягом визначеного цим кодексом строку.
3.4.7. За вказаних обставин відсутність вказаної особи у судовому засіданні не перешкоджає об`єктивному розгляду касаційної скарги, та враховуючи, що задоволення вказаного клопотання унеможливлювало б розглянути скаргу у строк, визначений процесуальним законом, що створює перешкоди іншим учасникам судового процесу без затримок здійснити касаційний перегляд судових рішень у межах встановлених процесуальним законодавством строків, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вище наведеного клопотання, у зв`язку з чим у клопотанні відмовлено.
4. Мотивувальна частина
4.1. Апеляційний суд встановив, що 15.04.1986 рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів № 157 "Про виділення земельної ділянки взуттєвому об`єднанню для будівництва 117 квартирного житлового будинку малосімейних по вул. Пролетарська, 8" виділено земельну ділянку взуттєвому об`єднанню по вул. Пролетарській, 8 за рахунок земельних ділянок будинків належних громадянам по вул. Пролетарській 4/1, 6, 8/1, по вул. Інтендантській, 3, 5 та дозволено знесення вказаних домоволодінь, що належать громадянам на праві особистої власності.
4.2. Рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів від 29.08.1989 № 290 "Про затвердження акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію 117 квартирного житлового будинку для малосімейних по вул. Пролетарській, 8" затверджено акт Державної приймальної комісії від 21.08.1989 про прийняття в експлуатацію 117 квартирного житлового будинку по вул. Пролетарській, 8, (далі-Будинок) приведеною площею 4147 кв.м, житловою площею 2130 кв.м.
4.3. Відповідно до рішення відповідача від 24.09.2009 № 1124 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок в оренду терміном на п`ять років" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано її в оренду терміном на п`ять років третій особі, під розміщення спеціального магазину з виставково-офісними приміщеннями на розі вулиць Пролетарської та Інтендантської, орієнтовною площею 0,0832 га (в т.ч. тимчасова - 0,0175 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0657 га) за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква (далі-земельна ділянка).
4.4. 10.02.2010 відповідач та третя особа уклали договір оренди землі № 11, за умовами якого третя особа одержала у користування земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:04:005:0084, строком на п`ять років, який 21.08.2010 був зареєстрований у встановленому законом порядку та припинив свою дію 21.08.2015.
4.5. Оспорюваним підпунктом Рішення, відповідач поновив третій особі договір оренди землі строком на п`ять років під розміщення спеціального магазину з виставково-офісними приміщеннями на розі вулиць Пролетарської та Інтендантської, орієнтовною площею 0,0832 га (з них: тимчасова - 0,0175 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0657 га) за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква.
4.6. Згідно витягу з протоколу позивача від 06.04.2019 № 3, зборами співвласників Будинку вирішено погодити позивачу право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 4147 кв.м під Будинком, допоміжними спорудами та прибудинковою територією, та доручено позивачу звернутися до відповідача щодо оформлення вказаної земельної ділянки у постійне користування позивачу.
4.7. 27.04.2019 позивач звернувся із заявою до відповідача з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, площею 0,4147 га, яка знаходиться під Будинком та прибудинковою територією. Відповідач повідомив позивача про те, що зазначена заява залишена на доопрацювання структурних підрозділів відповідача та членів постійної комісії.
4.8. Також встановлено, що за доводами позивача земельна ділянка загальною площею 4147 кв.м, на якій розташований Будинок та його прибудинкова територія, знаходиться у спільній сумісній власності співвласників Будинку та на час виникнення спірних правовідносин всі 117 квартир Будинку приватизовано.
4.9. Відповідно до генерального плану будівництва спеціалізованого магазину з виставково-офісними приміщеннями, в районі Будинку, який розроблений ТОВ проектно-будівельною фірмою "Аркада", межа виділеної третій особі земельної ділянки, а також частина запроектованого приміщення прилягає до стіни Будинку.
4.10. Згідно ситуаційного плану орієнтовне місце будівництва запроектованого об`єкту знаходиться на розі вул. Інтендантська та Пролетарська у м. Біла Церква і вхід в підвал Будинку входить до площі, яка раніше була передана в оренду третій особі.
4.11. Відповідно до акта визначення та погодження меж землекористування від 22.08.2007, межі землекористування третьої особи на місцевості проходять по стіні будівлі.
4.12. Крім того встановлено, що відповідач, посилаючись на своє рішення від 29.08.2019 № 4152-75-VII, подав до суду першої інстанції заяву про визнання позову.
4.13. Відповідно до частин 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.14. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.