Ухвала
08 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 2035/5763/2012
Провадження № 13-56зво20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лобойка Л. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Кібенко О. Р., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула заяву засудженої ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний кримінальний суд) від 10 жовтня 2018 року і
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 4 статті 27, пунктами 6, 11 частиною 2 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією належного їй майна. Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2017 року вирок місцевого суду змінено, пом`якшено призначене ОСОБА_1 покарання до 14 років позбавлення волі з конфіскацією належного їй майна.
Касаційний кримінальний суд ухвалою від 10 жовтня 2018 року скасував ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
06 липня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду (далі -Велика Палата) надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Касаційного кримінального суду від 10 жовтня 2018 року за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2-р/2020.
Як на підставу перегляду судового рішення ОСОБА_1 посилається на рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 у справі № 1-15/2018 (4086/16). Вказує на нелегітимність ухваленого Касаційним кримінальним судом рішення, оскільки цей суд у своїй діяльності керувався законом, який не відповідає Конституції України та низці статей Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
У зв`язку з невідповідністю заяви ОСОБА_1 вимогам пункту 5 частини 2 статті 462 КПК,статті 467 КПК, а саме через відсутність обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність виключних обставин, 07 липня 2020 року суддею-доповідачем постановлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків.
Також заявниці роз`яснено, що в разі неусунення недоліків заяви протягом установленого строку її буде повернуто.
04 вересня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла повторна заява ОСОБА_1, проте недоліків, на які вказано в ухвалі про залишення заяви без руху, усунуто не було.
Так, у поданій повторно заяві, ОСОБА_1 ставить питання про перегляд ухвали Касаційного кримінального суду від 10 жовтня 2018 року за виключними обставинами, просить його скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її касаційну скаргу у повному обсязі. Також вказує на необхідність поновити їй строк на подачу такої заяви, оскільки вона перебуває під вартою та не має доступу до мережі Інтернет, а про наявність рішення Конституційного суду України їй стало відомо лише 02 червня 2020 року.
Перевіривши доводи, наведені у заяві, обґрунтованість клопотанняпро поновлення пропущеного процесуального строку, Велика Палата дійшла висновку про можливість поновити заявниці строк на оскарження вищевказаного судового рішення, а заяву повернути ОСОБА_1 з огляду на таке.