Постанова
Іменем України
07 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 641/6925/19
провадження № 61-8632св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
зацікавлена особа - державний нотаріус третьої Харківської державної нотаріальної контори Лебедєва Наталія Володимирівна,
особа, яка подавала апеляційну скаргу - Харківська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова, у складі судді Колодяжної І. М., від 29 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Хорошевського О. М., від 30 квітня 2020 року.
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, зацікавлена особа - державний нотаріус третьої Харківської державної нотаріальної контори Лебедєва Н. В., про встановлення факту родинних відносин.
Свої вимоги заявник мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2, у зв`язку з чим відкрилась спадщина на належну йому квартиру. Зазначав, що шлюб між його батьками " ОСОБА_2 " та " ОСОБА_4 " розірвано 05 липня 1991 року, отже, він є єдиним спадкоємцем після смерті батька. Через помилку у перекладі з російської на українську мову при зміні паспортів у прізвищі батька заявника зроблено помилку: замість " ОСОБА_2 " вказано " ОСОБА_2 ". Заявник вказував, що встановлення зазначеного факту необхідно для оформлення спадщини. Різниця в написанні прізвищ виникла після заміни радянського паспорту батька на паспорт громадянина України, а також у зв`язку з написанням прізвища українською мовою, що призвело до появи в прізвищі літери "і".
Із урахуванням зазначеного, заявник просив встановити, що він є рідним сином ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та його рідним батьком ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявник довів обставини, на які він посилався в обґрунтування факту родинних відносин між ним і ОСОБА_2 . Встановлення факту родинних відносин має для заявника юридичне значення, оскільки надає йому право на оформлення спадщини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення, а рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що районний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви ОСОБА_1, оскільки він довів факт родинних відносин між ним та його батьком ОСОБА_2, враховуючи наявність у ОСОБА_1 документів, в яких його ім`я, по батькові, дата та місце народження повністю збігаються, а у прізвищі батька має місце різниця лише у одній літері, що пов`язана з його перекладом з російської мови. Заявлені вимоги було правильно розглянуту у порядку окремого провадження, оскільки після встановлення юридичного факту заявник має право у позасудовому порядку звернутися до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі Харківська міська радапросить скасувати рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив порушення судами норм матеріального і процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Заявник вважає, що районним судом, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, було вирішено справу по суті в порядку окремого провадження при наявності спору про право на майно, який виник між ОСОБА_1 та Харківською міською радою, яку не було залучено до участі у справі та яка наполягає на існуванні спору про майнове право, який підлягає вирішенню судом лише в порядку позовного провадження. При ухваленні оскаржуваних рішень були порушенні норми процесуального права щодо неправильного визначення кола осіб, які повинні бути учасниками цієї справи, та щодо її розгляду у порядку окремого провадження при наявності спору про право. Харківська міська рада вважає, що ОСОБА_1 не використав всі можливі засоби для встановлення родинного зв`язку у позасудовому порядку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті судових рішень. Судами правильно розглянуто подану заяву про встановлення факту родинних відносин в порядку окремого провадження. Вважає, що ним надано належні докази в обґрунтування заявлених вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
В свідоцтві про народження заявника ОСОБА_1 батьками вказані: батько ОСОБА_2 (російською мовою) та мати ОСОБА_4 (російською мовою).
ІНФОРМАЦІЯ_1 батько заявника ОСОБА_2 помер.
Згідно висновку-відмови про внесення змін до актового запису відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 28 вересня 2019 року заявнику ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження № 2336 від 27 березня 1986 року, складеного Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління у Харківській області на ОСОБА_1 , шляхом зміни прізвища на " ОСОБА_2 ", у зв`язку з відсутністю підстав.
Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки надає право на оформлення спадщини.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першої статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно із частиною першою та другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів осіб, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.