Постанова
Іменем України
03 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 487/3578/17
провадження № 61-15350св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня
2018 року, ухваленого в складі судді Біцюка А .В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 липня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Колосовського С. Ю.,
Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4, правонаступником якої є ОСОБА_1 , звернулись до суду із позовом до ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою, який в подальшому змінили на вимоги про поділ квартири в натурі.
Позов мотивована тим, що сторонам на праві спільної часткової власності належить квартира
АДРЕСА_1 з наступними частками: ОСОБА_2 - 1/6 частка, ОСОБА_4 - 1/3 частка, ОСОБА_3 - 1/2 частка.
Вказували, що відносини між співвласниками не склалися, існують суперечки про порядок користування спільною квартирою. Відповідач чинить перешкоди у користуванні спірною квартирою.
Посилаючись на порушення своїх прав, уточнивши позовні вимоги, позивачі просили суд поділити в натурі квартиру АДРЕСА_1, наступним чином:
у користування позивачів виділити житлову кімнату площею
17, 2 кв. м;
у користуванні ОСОБА_3 залишити житлову кімнату, площею
10, 3 кв. м;
в загальному користуванні залишити: кухню - 7,6 кв.м, вбиральню -
1, 1 кв. м, коридор - 4, 8 кв. м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня
2018 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 28 листопада 2018 року про виправлення описки, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково, встановлено наступний порядок користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 :
виділено у користування ОСОБА_3 житлову кімнату, площею
17.2 кв.м із лоджією площею 2.2 кв.м;
виділено у користування ОСОБА_4 житлову кімнату площею
10,3 кв.м;
залишено в спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 : коридор площею 4.8 кв.м, кухню площею 7.6 кв.м, вбиральню площею 1.1 кв.м, ванну кімнату площею 2.0 кв.м та вбудовану шафу площею 0.4кв.м.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що між сторонами існує спір про визначення порядку користування квартирою, при цьому порядок користування квартирою, який просять встановити ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про виділення їм кімнати, жилою площею 17,2 кв. м не відповідає їх частці у власності на спірну квартиру.
Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позову, суд першої інстанції врахував, що йому на праві спільної часткової власності належить 1/6 частка спірної квартири та зважаючи, що квартира є двокімнатною, суд дійшов висновку про неможливість виділення ОСОБА_2 як кімнати площею 17,2 кв. м, так і будь-якої іншої окремої кімнати, яка б відповідала його частці у спільній частковій власності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 18 червня 2019 року у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, до участі у справі в якості правонаступника останньої залучено її спадкоємця ОСОБА_1 .
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, правонаступником якої є
ОСОБА_1 , задоволено частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ квартири відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що технічні характеристики квартири свідчать, що спірну квартиру неможливо не поділити, не визначити порядок користування нею між трьома співвласниками з дотриманням прав кожного з них на володіння, користування та розпорядження належною їм часткою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 липня 2019 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України
судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано її матеріали із Заводського районного суду м. Миколаєва.
У жовтні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, що призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих судових рішень.
Судами не враховано, що спір з приводу користування квартирою триває довгий час, відповідач чинить позивачам перешкоди у користуванні їх власністю.
Зменшення виділеного в користування відповідачу метражу житлової площі, забезпечить всім співвласникам можливість користуватись квартирою, але істотно не вплине на права відповідача.
Вказує, що постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня
1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", на яку у своїх рішеннях посилалися суди попередніх інстанцій не дає роз`яснень щодо балконів та лоджій як площ загального користування.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, який не може бути враховано судом, оскільки всупереч вимог статті 395 ЦПК України відповідачем не надані докази надсилання копії відзиву іншим учасникам справи.
Подані у серпні та вересні 2019 року клопотання ОСОБА_2, які по суті зводяться до підтримання касаційної скарги ОСОБА_1, не можуть бути враховані судом, ні як відзив на касаційну скаргу, ні як заява про приєднання до касаційної скарги, оскільки при їх поданні не дотримані вимоги статей 395, 397 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_1 :
ОСОБА_3 - 1/2 частка на підставі свідоцтва про право власності на житло від 31 січня 2007 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 липня 2013 року;
ОСОБА_2 - 1/6 частка на підставі договору дарування
від 22 квітня 2017 року;
ОСОБА_1 - 1/3 частка у порядку спадкування за заповітом від 13 серпня 2013 року, оскільки він звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до технічного паспорту квартира
АДРЕСА_1 має загальну площу 45,6 кв.м і складається із двох житлових кімнат площами 17,2 кв.м та 10,3 кв.м, а також обладнана: лоджією площею 2,2 кв.м, коридором площею 4,8 кв.м, кухнею площею
7,6 кв.м, вбиральнею площею 1,1 кв.м, ванною кімнатою площею 2 кв.м та вбудованою шафою площею 0,4 кв.м .
Позиція Верховного Суду