ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 818/30/16
адміністративне провадження № К/9901/54378/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №818/30/16
за позовом ОСОБА_1
до Державної казначейської служби України, Головного територіального управління юстиції у Сумській області
про визнання протиправними рішення і бездіяльності, відшкодування шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Опімах Л.М., суддів Бондаря С.О., Прилипчука О.А.)
і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Зеленського В.В., суддів П`янової Я.В., Чалого І.С.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідачів за порушення вимог чинного законодавства, зокрема Закону України "Про виконавче провадження";
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 кошти на загальну суму: 126801,85 грн на відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 жовтня 2015 року позивач звернувся із заявою на ім`я заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, в якій просив негайно забезпечити виконання вимог чинного законодавства і повернути йому незаконно стягнуті кошти і виконавчий збір, які були стягнуті відповідно до постанови ВП №28112928 від 5 лютого 2013 року (яку було скасовано рішенням суду), перерахувати кошти на зазначений рахунок позивача, про що повідомити його у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження".
На думку позивача, розглядаючи його заяву, заступник начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальник управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у невиконанні вимог частини четвертої статті 83 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого керівник вищестоящого органу виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою і надає доручення начальнику відділу щодо проведення необхідних дій.
Внаслідок такої бездіяльності Головного територіального управління юстиції у Сумській області (надалі також - "ГТУЮ у Сумській області", "відповідач 1"), позивач вважає, що йому заподіяна матеріальна шкода, яка складається із незаконно утриманих з нього коштів у розмірі:14534,09 грн (борг за виконавчим провадженням -13215,49 грн, виконавчий збір - 1318,60 грн), інфляційних збитків у сумі: 30825,09 грн і трьох відсотків річних у сумі: 4161,40 грн, а також моральна шкода у розмірі: 52000,00 грн, розмір якої позивач визначив, виходячи з глибини і тривалості своїх душевних страждань, тому просить стягнути вказані суми з Державного бюджету України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Приймаючи оскаржувані рішення суди першої й апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки позивач є стороною виконавчого провадження - боржником, він має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку, тому розгляд його звернення мав відбуватися у відповідності до Закону України "Про звернення громадян".
Судами встановлено, що заступник начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби - начальник Управління державної виконавчої служби розглянув звернення позивача стосовно повернення йому протиправно стягнутих коштів і надав відповідь у порядку, визначеному законодавством України про звернення громадян.
Разом з тим, до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області з приводу вказаних порушень, як в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", так і в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян", позивач не звертався.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що оскільки відповідачі не допустили протиправної бездіяльності щодо позивача, відповідно, і вимоги про стягнення на його користь коштів на відшкодування завданої шкоди на загальну суму: 126801, 85 грн не могли бути задоволені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року й ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року і ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Зокрема, скаржник зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є необґрунтованими, прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також без повного і всебічного з`ясування обставин справи. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій вимог чинного законодавства України і незастосування правових актів, які мають вищу юридичну силу, що призвело до упередженого і необґрунтованого вирішення справи по суті. Крім того, позивач вказує про участь в ухваленні оскаржуваної постанови незаконного складу суду, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які обґрунтовано викликані сумнівами у неупередженості суддів.
Представник ГТУЮ у Сумській області подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що рішення судів першої й апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що в провадженні Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (в подальшому відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції) перебувало виконавче провадження №28112928, відкрите 19 липня 2011 року на підставі наказу №14/196-09 Господарського суду Сумської області щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 67729,37 грн на користь КУ "Сумська міська клінічна лікарня № 1".
Під час здійснення зазначеного виконавчого провадження державний виконавець виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію інші доходи боржника від 5 лютого 2013 року, яку направлено для виконання за місцем отримання пенсії боржником.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21 серпня 2014 року у справі №14/196-09 визнано протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції при винесенні постанови ВП №28112928 від 5 лютого 2013 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію інші доходи ОСОБА_1, скасовано вказану постанову і зобов`язано відділ державної виконавчої служби закрити виконавче провадження ВП №28112928.
На виконання зазначеної ухвали Господарського суду Сумської області від 21 серпня 2014 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження від 26 серпня 2014 року.
В ході здійснення виконавчого провадження з позивача стягнуто кошти, які державним виконавцем перераховано стягувачу в сумі: 6174,35 грн і виконавчий збір на користь держави в сумі: 617,47 грн (згідно розпоряджень державного виконавця про перерахування коштів, які містяться в матеріалах виконавчого провадження).
Однак після постановлення Господарським судом Сумської області ухвали від 21 серпня 2014 року зазначені кошти були повернуті позивачу в повному обсязі.
21 жовтня 2015 року позивач звернувся до заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління ДВС ГТУЮ у Сумській області Молодцова Е.В. із заявою про негайне забезпечення виконання вимог чинного законодавства і повернення йому незаконно стягнутих коштів і виконавчого збору за рахунок пенсії за скасованою постановою ВП №28112928 від 5 лютого 2013 року.
За наслідками розгляду заяви, 23 листопада 2015 року заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальником управління ДВС ГТУЮ у Сумській області Молодцовим Е.В. була надана відповідь ОСОБА_1, в якій роз`яснено, що відповідно до статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність держаного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Позивач, вважаючи протиправними і безпідставними дії та бездіяльність відповідачів, а також, вважаючи такими, що підлягають стягненню на його користь в рахунок відшкодування завданої шкоди кошти на загальну суму: 126801,85 грн, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
На момент виникнення спірних правовідносин умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначав Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Частиною першою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частинами першою, другою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Відповідно до частин шостої, восьмої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом.
Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року №226 (далі - "Порядок").
Цей порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії. Дія порядку не поширюється на операції щодо відшкодування податку на додану вартість та повернення з бюджету коштів за рішенням суду.
Відповідно до пункту 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу держказначейства за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами держказначейства та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П.І.Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Подання в довільній формі надається платником до органу Держказначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до КАС України, зокрема до Глави 2 "Касаційне провадження" Розділу ІІІ "Перегляд судових рішень".