1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



10 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 815/859/16

адміністративне провадження № К/9901/42921/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 (головуючий суддя: Стас Л.В., судді: Турецька І.О., Косцова І.П.) у справі №815/859/16 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК", третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

01.03.2016 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" (далі - відповідач або уповноважена особа Фонду), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" № 3-ТА від 10.12.2015 в частині визнання правочину, проведеного за участю ОСОБА_1, нікчемним із одночасним застосуванням наслідків нікчемності, а саме - проведення сторнування банківських операцій з перерахування коштів з рахунку ОСОБА_1 та відображення сторнованих коштів на рахунку їх первісного власника;

визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК", що призвели до невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування фізичних осіб;

зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" включити ОСОБА_1. до переліку вкладників ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування фізичних осіб відповідно до залишку на її картковому рахунку № НОМЕР_1 станом на 03.10.2015 з одночасним поданням відповідних відомостей до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 позов ОСОБА_1 - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Білої І.В. №3-ТА від 10.12.2015 в частині визнання правочину, проведеного за участю ОСОБА_1, нікчемним із одночасним застосуванням наслідків нікчемності, а саме - проведення сторнування банківських операцій з перерахування коштів з рахунку ОСОБА_1 та відображення сторнованих коштів на рахунку їх первісного власника.

Визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Кічука О.І., що призвели до невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування фізичних осіб.

Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Кічука О.І. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування фізичних осіб відповідно до залишку на її картковому рахунку № НОМЕР_1 станом на 03.10.2015 з одночасним поданням відповідних відомостей до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що уповноваженою особою не доведено наявність правових підстав для визнання правочину нікчемним, у зв`язку з чим невключення позивачки до переліку вкладників ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду є протиправним та суперечить приписам Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ( далі - Закон № 4452-VI).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" задоволено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 - скасовано.

Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК", 3-тя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, враховуючи що на рахунок ОСОБА_1 з рахунку ТОВ "ДІ Л ЕС ГРУП", розміщеного в ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК", перераховано кошти, як поворотну фінансову допомогу, дійшов висновку, що перераховані кошти на рахунок позивача не є його власними коштами та не є вкладом в розумінні Закону № 4452-VI, а отже уповноваженою особою Фонду прийнято обґрунтоване рішення про нікчемність правочину та відсутні правові підстави для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Не погоджуючись із рішення суду апеляційної інстанції, позивачка направила на адресу суду касаційну скаргу (надійшла поштою 20.02.2017), у якій просила скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2016.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивачка зазначила про долучення до позовної заяви копії виписки по рахунку, яка підтверджує наявність грошових коштів у розмірі 99 499,41 грн на її рахунку станом на 02.10.2015.

Скаржник стверджує, що за наявності копії договору від 20.08.2015 №02/15, укладеного між позивакою та ТОВ "ДІ Л ЕС ГРУП", висновки суду про "дроблення коштів" є протиправними та не можуть бути підставою для визнання договору нікчемним.

Вважає, що невключення її до переліку вкладників ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок ФГВФО грубо порушують діючі норми законодавства, а також права та законні інтереси, оскільки обмежує її право користування, володіння та розпорядження власністю.

На переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що встановлення нікчемності спірних правочинів відноситься до компетенції судів, а не уповноваженої особи Фонду, та відповідно оскаржувані дії щодо визнання правочинів нікчемними вчинені з перевищенням повноважень відповідача, що є достатньою підставою для визнання їх неправомірними.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.02.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ) та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Від відповідача та третьої особи відзиву на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції.

В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу визначений наступний склад суду : головуючий суддя -Чиркін С.М.. судді: Стародуб О.П., Шарапа В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено 20.08.2015 між ОСОБА_1 (позичальник) та ТОВ "ДІ Л ЕС ГРУП" (позикодавець) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 02/15, відповідно до якого останній надає ОСОБА_1 поворотну фінансову допомогу у розмірі 100 000, 00 грн, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

02.10.2015 ТОВ "ДІ Л ЕС ГРУП" подано до ПАТ "ЮСБ БАНК" платіжне доручення №44 на суму 100 000,00 грн, на підставі якого ці кошти перераховані на картковий рахунок позивача № НОМЕР_1 .

Згідно з інформацією наявною у банківській виписці по рахунку ОСОБА_1, станом на 31.10.2015 залишок коштів складав 99 499, 41 грн.

Постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 №665/БТ ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.10.2015 прийнято рішення №182 про запровадження з 03.10.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК". Тимчасову адміністрацію в ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" запроваджено строком на 3 місяці з 03.10.2015 по 03.01.2016 включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 241 від 28.12.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" призначено Кічука О.І. строком на 2 роки з 28.12.2015 по 27.12.2017.

10.12.2015 уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Білою І.В. прийнято рішення № 3-ТА про визнання правочинів нікчемними та застосування наслідків їх нікчемності.

Як вбачається з додатків до спірного рішення, ОСОБА_1 включена до переліку осіб, до яких застосовано реституцію в ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК".

28.01.2016 позивачка звернулась до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" Кічука О.І. з заявою про включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування фізичних осіб в розмірі 99 499, 41 грн.

За результатами розгляду, уповноваженою особою Фонду направлено ОСОБА_1. повідомлення №1721 від 25.02.2016 про нікчемність правочину.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення, де зазначено, що у зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 28.12.2015 № 241 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку", Фонд з 30.12.2015 розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.

З урахуванням викладеного та у зв`язку із тим, що відповідачем прийнято спірне рішення та не здійснено дій щодо включення позивачки до переліку вкладників на відшкодування коштів за рахунок Фонду за вкладом, вона звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом №4452-VI.

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Так, за змістом частин першої та другої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Нормами статті 27 Закону № 4452-VI встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, а саме:

уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку;

уповноважена особа Фонду формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

уповноважена особа Фонду формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом.

Відповідно до частин першої та третьої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Відповідно до положень статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).


................
Перейти до повного тексту