ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року
м. Київ
справа №280/2659/19
адміністративне провадження № №К/9901/9568/20, К/9901/9651/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мартинюк Н.М.,
розглянув у попередньому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 280/2659/19
за позовом ОСОБА_1
до прокуратури Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Генеральна прокуратура України
про стягнення середнього заробітку
за касаційними скаргами:
1) прокуратури Запорізької області
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Білак С. В., суддів Олефіренко Н. А., Шальєвої В. А.,
2) представника Офісу Генерального прокурора
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, ухвалене в складі судді Бойченко Ю. П.,
та на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Білак С. В., суддів Олефіренко Н. А., Шальєвої В. А.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 03 червня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до прокуратури Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач, з урахування заяви про уточнення позовних вимог, просив суд:
1.1. стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 березня 2017 року по 21 травня 2018 року у розмірі 578705,36 грн без утримання податків та інших обов`язкових платежів;
1.2. стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року в справі № 808/892/17 за період з 22 травня 2018 року по день розгляду позовної заяви;
1.3. стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.
2. На обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що за результатами розгляду справи № 808/892/17 судами встановлено факт його незаконного звільнення з органів прокуратури, проте питання стягнення з прокуратури Запорізької області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишається не вирішеним з огляду на скасування постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі №808/892/17 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2018 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 в цій частині. Підставою для скасування рішень в цій частині та прийняття Верховним Судом постанови про відмови в задоволенні цієї частини вимог стало те, що ці вимоги були звернуті до неналежного відповідача - Генеральної прокуратури України, а не прокуратури Запорізької області.
3. Позивач також у позові вказував, що згідно з довідкою прокуратури Запорізької області його середньоденна заробітна плата на посаді заступника прокурора Запорізької області, з урахуванням коефіцієнта підвищення (починаючи з 06 вересня 2017 року), складала 2538,76 грн. Враховуючи кількість днів вимушеного прогулу, позивач зазначав про необхідність стягнення з відповідача 578 705,36 грн загального розміру середнього заробітку за цей період.
4. Крім того, однією з підстав позову стало те, що на дату звернення до суду, судове рішення від 21 травня 2018 року в справі № 808/892/17 залишається не виконаним, у зв`язку із чим, на думку позивача, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі.
5. Позивач також просив суд стягнути з відповідача витрати на понесену правничу допомогу.
6. Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні позов не визнав. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час. Отже, з урахуванням отриманої позивачем допомоги по безробіттю у період з 31 березня 2017 року по 31 березня 2018 року в сумі 81553,16 грн, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 497 152,20 грн. У свою чергу, за виключенням податку з доходів фізичних осіб та військового збору, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу має складати 400 237,52 грн.
7. Також відповідач не погоджувався з вимогою позивача щодо виплати йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, оскільки, за доводами відповідача, у прокуратури Запорізької області відсутні повноваження щодо призначення (поновлення) позивача на посаді заступника прокурора Запорізької області. Поряд з цим представник відповідача повідомив, що на адресу прокуратури жодних інформацій, листів, доручень тощо Генеральної прокуратури України щодо питання поновлення ОСОБА_1 з моменту набрання рішенням №808/892/17 законної сили не надходило. Отже, представник відповідача вважає, що у спірних правовідносинах прокуратура Запорізької області не є роботодавцем та, відповідно, затримка виконання судового рішення про поновлення позивача на посаді відбулась не з вини прокуратури Запорізької області.
8. Ухвалами суду першої інстанції від 02 серпня 2019 року прийнято до розгляду заяву позивача про зміну позовних вимог, а також залучено Генеральну прокуратуру України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
9. Наказом Генерального прокурора України від 11 грудня 2014 року № 1662к ОСОБА_1 призначено на посаду заступника прокурора Запорізької області.
10. Наказом Генерального прокурора України від 01 березня 2017 року №45 к позивача звільнено з посади заступника прокурора Запорізької області та з органів прокуратури з 10 березня 2017 року у зв`язку із скороченням кількості прокурорів органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.
11. Наказом Генерального прокурора України від 07 березня 2017 року № 47 к дату звільнення позивача змінено на 06 березня 2017 року.
12. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року в справі № 808/892/17, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
12.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 01 березня 2017 року №45к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Запорізької області з 01 березня 2017 року у зв`язку із скороченням кількості прокурорів органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України та наказ Генерального прокурора України від 07 березня 2017 року № 47к про зміну наказу Генерального прокурора України від 01 березня 2017 року №45к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Запорізької області з 01 березня 2017 року у зв`язку із скороченням кількості прокурорів органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.
12.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Запорізької області.
12.3. Стягнуто з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
12.4. Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Запорізької області з 07 березня 2017 року та в частині стягнення з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місць - 48 236,44 грн.
13. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2019 року касаційні скарги прокуратури Запорізької області та Генеральної прокуратури України задоволено частково.
13.1. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року в частині позовних вимог про стягнення з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано і в цій частині відмовлено в задоволенні позовних вимог.
14. У постанові Верховний Суд, зокрема, зазначив, що Генеральна прокуратура України не є належним відповідачем за позовною вимогою про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07 березня 2017 року по 21травня 2018 року, оскільки позивач обіймав посаду заступника керівника прокуратури Запорізької області, на яку його було поновлено судом з 07 березня 2017 року, і саме прокуратура Запорізької області надала довідку про суму нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 за січень-лютий 2017 року.
15. Судами попередніх інстанцій також установлено, що позивач звертався до Генеральної прокуратури із запитом про надання інформації щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року про його поновлення на посаді заступника прокурора Запорізької області в добровільному порядку.
16. 16 серпня 2019 року до Генеральної прокуратури України надійшла постанова від 09 серпня 2019 року ВП №59758928 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 808/892/17 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Запорізької області, при цьому у постанові допущено описку в частині анкетних даних стягувача, що ускладнює її виконання.
17. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20 серпня 2019 року по ВП №59758928 внесено зміни (доповнення) до постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 серпня 2019 року, шляхом зазначення вірного ім`я по батькові стягувача.
18. Наказом Генерального прокурора від 11 вересня 2019 року № 143к ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника прокурора Запорізької області та в органах прокуратури з 07 березня 2017 року, про що листом Генеральної прокуратури України від 11 вересня 2019 року №11/1/1-1872вих-19 повідомлено Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
19. Відповідно до довідки прокуратури Запорізької області від 22 травня 2019 року №18-154вих-19, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 1 099,03 грн. за 1 календарний день.
20. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" встановлений посадовий оклад прокурора регіональної прокуратури з 06 вересня 2017 підвищено до 8 500,00 грн, отже, коефіцієнт підвищення склав 2,31 (8 500,00 / 3 675,00 - посадовий оклад прокурора регіональної прокуратури до 06 вересня 2017 року).
21. З 06 вересня 2017 року середньоденна заробітна плата становила 2 538,76 грн (1 099,03*2,31).
22. Період вимушеного прогулу позивача складає 296 робочих днів та обраховується, починаючи з першого дня після звільнення, з урахуванням наказу Генерального прокурора України від 07 березня 2017 року №47к про зміну наказу Генерального прокурора України від 01 березня 2017 року №45к в частині дати звільнення ОСОБА_1 - з 10 березня 2017 року по день прийняття рішення суду про поновлення позивача на роботі, тобто 21 травня 2018 року.
23. Враховуючи, що кількість днів вимушеного прогулу до 06 вересня 2017 року складає 120 днів, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу за період з 10 березня 2017 року по 05 вересня 2017 року становить 131 883,60 грн (120 днів*1099,03 грн).
24. За період з 06 вересня 2017 року по день винесення рішення (21 травня 2018 року) кількість днів вимушеного прогулу складає 176 днів, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 578 705,36 грн (131883,60 +446821,76).
25. У період з 31 березня 2017 року по 31 березня 2018 року позивач перебував на обліку у Південному районному центрі зайнятості м. Запоріжжя та отримав допомогу по безробіттю у сумі 81 553,16 грн, що підтверджується Довідкою від 04 вересня 2019 року № 4179/1.
26. За період з 22 травня 2018 року по 10 жовтня 2019 (включно) період затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді складає 328 робочих днів, а саме: травень 2018 - 7 днів, червень 2018 - 20 днів, липень 2018 - 22 дні, серпень 2018 - 22 дні, вересень 2018 - 20 днів, жовтень 2018 - 22 дні, листопад 2018 - 22 дні, грудень 2018 - 20 днів, січень 2019 - 21 день, лютий 2019 - 20 днів, березень 2019 - 20 днів, квітень 2019 - 21 день, травень 2019 - 22 дні, червень 2019 - 18 днів, липень 2019 - 23 дні, серпень 2019 - 21 день, вересень 2019 - 7 дні.
27. Враховуючи середньоденну заробітну плату позивача, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення складає 832 713,28 грн (328 дні * 2538,76 грн).
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
28. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
28.1. Стягнуто з прокуратури Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29 а, код ЄДРПОУ 02909973) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 березня 2017 року по 21 травня 2018 року в розмірі 497 152 (чотириста дев`яносто сім тисяч сто п`ятдесят дві) гривні 20 копійок.
28.2. Стягнуто з прокуратури Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29 а, код ЄДРПОУ 02909973) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року в справі № 808/892/17 за період з 22 травня 2018 року по 10 вересня 2019 року в сумі 832 713 (вісімсот тридцять дві тисячі сімсот тринадцять) гривень 28 копійок.
28.3. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
28.4. Рішення суду в частині стягнення з прокуратури Запорізької області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць у розмірі 76 162 (сімдесят шість тисяч сто шістдесят дві) гривні 80 копійок підлягає негайному виконанню.
28.5. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а, код ЄДРПОУ 02909973) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривен 00 копійок.
29. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримав допомогу по безробіттю у сумі 81 553,16 грн, яка підлягає виключенню із загальної суми розміру середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
30. Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 у справі №808/892/17 за період з 22 травня 2018 року по день розгляду позовної заяви, то суд першої інстанції дійшов висновку, що законодавець передбачив обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися. За змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.
31. Посилання відповідача на ухвалу Верховного Суду від 07 лютого 2019 року, якою зупинено виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року суд першої інстанції визнав безпідставним, оскільки рішення підлягало виконанню негайно, ще після його винесення судом першої інстанції.
32. Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення в сумі 832 713,28 грн.
33. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 280/2659/19 скасовано, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
33.1. Стягнуто з прокуратури Запорізької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 березня 2017 року по 21 травня 2018 року в розмірі 578 705,36 грн;
33.2. Стягнуто з прокуратури Запорізької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року у справі № 808/892/17 за період з 22 травня 2018 року по 10 вересня 2019 року у сумі 832 713,28 грн.
33.3. Постанова суду в частині стягнення з прокуратури Запорізької області на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
33.4. Стягнуто з прокуратури Запорізької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00грн.
34. Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу та нормами чинного законодавства не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.
35. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 01 березня 2018 року в справі №818/149/17.
36. Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.
37. Посилання відповідача та третьої особи на те, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року в справі №808/892/17 не виконувалося через його оскарження в судах вищої інстанції, а також існування обставин, які ускладнювали його виконання, зокрема, неподання позивачем заяви про поновлення на посаді, наявності описки в анкетних даних позивача, зазначених у виконавчому листі, на думку суду апеляційної інстанції, не є поважними причинами, які унеможливлювали виконання вищевказаного рішення.
38. Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що посилання відповідача на те, що прокуратура Запорізької області не є роботодавцем ОСОБА_1 та, отже, затримка виконання судового рішення про поновлення позивача на посаді відбулась не з її вини, є безпідставними, оскільки відповідно до статей 1, 7 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, до складу якої входить, серед іншого, Генеральна прокуратура України та регіональні прокуратури, а отже несвоєчасне поновлення позивача на посаді Генеральною прокуратурою України, за умови отримання ним заробітної плати у прокуратурі Запорізької області, не може бути підставою для відмови у виплаті середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
IV. Касаційне оскарження
39. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 03 квітня 2020 року.
40. 02 квітня 2020 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу представника Офісу Генерального прокурора як правонаступника третьої особи на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції.
41. На обґрунтування вимог касаційної скарги представник Офісу Генерального прокурора зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2019 року за заявою Генеральної прокуратури України було зупинено виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року, отже, у відповідача у тій справі не було підстав для його виконання.
42. Крім того, за доводами представника Офісу Генерального прокурора, позивач не міг бути поновлений на роботі внаслідок відсутності його заяви про поновлення на роботі та видання відповідного наказу, як це визначено статтями 21, 24 КЗпП України. До того ж на цю посаду було призначено вже іншу особу. Враховуючи відсутність волевиявлення позивача на продовження роботи, на думку представника Офісу Генерального прокурора, існує необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 24 січня 2019 року в справі 760/9521/15-ц.
43. Представник Офісу Генерального прокурора також зазначає, що судами попередніх інстанцій помилково визначено кількість робочих днів у 2019 року, як наслідок судами здійснено помилковий розрахунок (має бути 327 дня, а не 328).
44. У зв`язку із зазначеним представник Офісу Генерального прокурора просить скасувати оскаржувані ним судові рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду в справі № 808/892/17, в задоволенні цієї частини позовних вимог відмовити.
45. Касаційна скарга містить клопотання про розгляд справи за участі представника Офісу Генерального прокурора.
46. У касаційній скарзі, поданій відповідачем, підставами для касаційного оскарження визначено те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду (постанова від 30 січня 2018 року в справі № 910/4518/16) та Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду (постанова від 10 жовтня 2019 року в справі № 522/13736/15) і той факт, що відповідач не є безпосереднім роботодавцем позивача.
47. Посилаючись на правові позицій Верховного Суду, викладені в постановах від 06 серпня 2019 року в справі № 0640/4691/18, від 12 грудня 2018 року в справі № 805/5003/15-а, від 11 липня 2018 року в справі № 813/6551/15 та від 14 березня 2018 року в справі № 805/5097/15-а, відповідач зазначає, що кошти, отримані позивачем як допомога по безробіттю, мають бути вирахувані із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
48. Касаційна скарга відповідача також містить доводи щодо того, що суд апеляційної інстанції мав у резолютивній частині постанови визначити суми без урахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
49. Крім того, відповідач також наголошує на тому, що у квітні 2019 року було 20 днів, а не 21, як визначив суд апеляційної інстанції. Так само як представник Офісу Генерального прокурора, представник відповідача зазначає про відсутність підстав для виконання рішення в справі № 808/892/17, оскільки ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2019 року було зупинено виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року.