ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 229/1811/16-а
адміністративне провадження № К/9901/9961/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 01.09.2016 (головуючий суддя Панова Т.Л.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О.)
у справі №229/1811/16
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області
про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області, в якому просив:
- визнати протиправним рішення відповідача від 25.05.2016 № 178132 про відмову у поновленні виплати йому раніше призначеної відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ пенсії за вислугу років та виплаті заборгованості суми пенсії, не отриманої ним з вини органу, що призначає і виплачує пенсію;
- зобов`язати відповідача поновити з 01.01.2016 виплату йому раніше призначеної пенсії за вислугу років та виплатити йому заборгованість суми пенсії, не отриманої ним з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.
2. Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 01.09.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016, у задоволенні позову відмовлено.
3. У касаційній скарзі позивач із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Дружківці з 17 березня 2016 року, йому призначена пенсія за вислугу років у відповідності до Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 80% .
5. З 14 січня 2016 року виплата позивачу вказаної вище пенсії була припинена Управлінням Пенсійного фонду України в місті Красний Лиман Донецької області відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015року № 213-VIII.
6. Судом встановлено, що з 14 січня 2016 року позивач працює в органах місцевого самоврядування на посаді заступника голови з питань діяльності виконавчих органів ради. Пенсія за січень 2016 року позивачу виплачена.
7. Судом встановлено, що 23 травня 2016 року позивач звернувся до Управління ПФУ в місті Дружківці з заявою про поновлення йому виплати пенсії.
8. Рішенням Управління ПФУ в місті Дружківці від 25.05.2016 № 178132 ОСОБА_1 було відмовлено в поновленні виплати пенсії з посиланням на ч. 7 ст. 21 Закону України від 07.06.2001р № 2493-ІІІ "Про службу в органах місцевого самоврядування" (зі змінами), де зазначено, що тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів 1 та ІІ груп, інвалідів війни 3 групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.
9. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент припинення виплати пенсії позивачу, також і на момент відмови йому в поновленні пенсії, положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213 - VIII, також положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911 від 24.12.2015, норми ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" були діючими і такими, що не визнанні неконституційними, а тому Пенсійний орган у спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Відповідач у касаційній скарзі наголошує, що зміст та обсяг досягнутих працівниками прокуратури соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Те, що на час виникнення спірних правовідносин він працював в органах місцевого самоврядування, не має правового значення для поновлення виплати призначеної йому пенсії. Вважає, що відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення, не надав суду доказів законності оскаржуваного рішення, в своїх запереченнях обмежився лише посиланнями на окремі норми законодавства України та їх вільним і необґрунтованим тлумаченням. Вважає, що при розгляді цієї справи має застосовуватися Конституція, яка має найвищу юридичну силу і її норми є нормами прямої дії.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та вважає за необхідне зазначити наступне.
13. Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.
14. З 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VII1 від 02 березня 2015 року (далі Закон № 213-VIII), пп. 2 п.12 розділу 1 якого внесені зміни в статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", згідно яких: тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.