ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 826/5751/17
адміністративне провадження № К/9901/69542/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування припису та постанови, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі колегії суддів: Федорчука А.Б., Качура І.А., Келеберди В.І. від 12 червня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., Земляної Г.В. від 15 листопада 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (далі - ТОВ "Кушнер", позивач), звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київської області (далі -ДАБІ України, відповідач), в якому просило скасувати припис № С-2803/2 від 28 березня 2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанову від 12 квітня 2017 року № 3-1204/2-10/10-43/1204/08/01 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.
Позов обґрунтовано тим, що перевірку позивача проведено з порушенням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - порядок № 553), а саме: неналежного повідомлення позивача, за відсутності позивача або його представника. Також зазначено, що оскаржувані рішення є протиправними та необґрунтованими, оскільки складені на підставі помилкових висновків щодо порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів експлуатації позивачем частини складського приміщення, яке реконструюється, а відтак висновки відповідача про порушення ТОВ "Кушнер" вимоги частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" є необґрунтованим, що свідчить про протиправність прийнятих на підставі таких висновків припису № С-2803/2 від 28 березня 2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови від 12 квітня 2017 року № 3-1204/2-10/10-43/1204/08/01 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ДАБІ України звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки тому, що перевірку проведено з додержанням вимог Порядку № 553, оскільки під час перевірки був присутній уповноважений представник позивача за довіреністю, будь-яких зауважень до акта перевірки та протоколу останнім не висловлювалось.
Крім того, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що оскільки на момент проведення перевірки не було зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, ТОВ "Кушнер" не мало права експлуатувати цей об`єкт, враховуючи також, що проектною документацією підтверджується відсутність у будівлі складського приміщення будь-яких відокремлених (автономних) частин, які могли б експлуатуватися під час реконструкції.
Від ТОВ "Кушнер" відзиву на касаційну скаргу ДАБІ України не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу до суду подано 27 грудня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 1 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/5751/17, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу.
Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі зібраних у матеріалах справи доказів встановлено, що на підставі наказу від 9 березня 2017 року № 44 призначено проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва "Реконструкція складського приміщення по вул. Броварська, 148, в смт Велика Димерка, Броварського району, Київської області".
28 березня 2017 року посадовими особами Департаменту ДАБІ у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва "Реконструкція складського приміщення по вул. Броварська, 148, в смт. Велика Димерка, Броварського району, Київської області".
За результатом перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 березня 2017 року.
Перевіркою встановлено наступне: складський комплекс експлуатується (використовується) позивачем без прийняття його в експлуатацію в установленому законом порядку, чим порушено вимоги частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів".
На підставі акта перевірки відповідачем винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 березня 2017 року, яким вимагалось усунути допущені порушення у термін до 28 квітня 2017 року.
Крім того, відповідачем складено протокол від 28 березня 2017 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову від 12 квітня 2017 року № 3-1204/2-10/10-43/1204/08/01 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф в сумі 72000 грн.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження ДАБІ України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.
Пунктом 5 Порядку № 533 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок будівельних робіт.
Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Пунктами 16-22 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.