ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 820/6674/15
адміністративне провадження № К/9901/8678/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 (суддя - Кучма Ю.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду 15.12.2015 (судді - Григоров А.М., Подобайло З.Г., Тацій Л.В.) у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова до Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" про стягнення заборгованості,
встановив:
У червні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просило, стягнути з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на користь управління заборгованість з відшкодування пільгових пенсій за списком №2 в сумі 748977,39 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилалось на те, що внаслідок невиконання відповідачем вимог законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за квітень-травень 2015 у останнього виникла заборгованість перед Пенсійним фондом, яка становить 748977,39 грн. Зазначена сума вказана в розрахунках, направлених платнику, проте останнім самостійно не сплачена.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2015, позов задоволено.
Стягнуто з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на користь управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова заборгованість з відшкодування пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 748977 (сімсот сорок вісім тисяч дев`ятсот сімдесят сім) грн. 39 коп.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено чи працювали особи, які зазначені в розрахунку на ДП "Завод ім. В.О. Малишева", повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2; чи набули необхідного стажу, що дає право на призначення такої пенсії, особи, які зазначені в розрахунку ціни та в якому розмірі набули такий стаж, працюючи на ДП "Завод ім. В.О. Малишева"; чи були взагалі призначені пільгові пенсії за списком №2 особам, які зазначені в розрахунку ціни позову.
Також посилається на те, що судами ухвалено рішення за відсутності доказів, а саме: щорічного розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2, складеного відповідно до вимог Інструкції та надісланого ДП "Завод ім. В.О. Малишева" до 20 січня 2015 року з доказами відправлення; доказів перерахування (виплати) управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова коштів особам, які зазначені в розрахунку ціни позову.
Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за реєстраційним №0102.
На час звернення до суду з позовом за відповідачем обліковувалась заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пенсій, призначеним відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період квітень-травень 2015 року в сумі 748977,39 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт заборгованості відповідача по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам, підтверджується копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 з доказами вручення відповідачу, розрахунком позову, карткою особового рахунку, а також направленим на адресу відповідача листом про узгодження акта звірки заборгованості ДП "Завод імені Малишева" на суму 748977,39 грн.
Суди виходили з того, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, оформлений належним чином у відповідності до Інструкції 21-1 (додаток 8-а), є єдиним документом, який підтверджує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за списком №2.
Враховуючи, що заборгованість на момент розгляду справи відповідачем не сплачена, суди дійшли висновку, що така підлягає стягненню в судовому порядку.
З висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується та вважає їх обгрунтованими з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до п.п."б-з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", - пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (до набрання чинності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").
Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "б" - "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
За наведеного правового регулювання, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1 та №2, передбачена діючим законодавством.
Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (далі Інструкція №21-1).