ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 243/6213/17
адміністративне провадження № К/9901/21611/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.10.2017 у складі судді Проніна С.Г. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 у складі колегії суддів: Сухарька М.Г. (головуючий), Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г. у справі №243/6213/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі - ГУ ПФУ, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у розгляді заяви позивача про призначення пенсії та доданих до неї документів і зобов`язання відповідача розглянути цю заяву.
2. Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.10.2017, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії. Зобов`язано ГУ ПФУ розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
3.1. Згідно наказу т.в.о. Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області №95 о/с від 09.12.2016, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Законом України "Про Національну поліцію" майора внутрішньої служби ОСОБА_1 з 08.12.2016 звільнено з посади начальника цеху підприємства Приазовської виправної колонії (№107) та зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за власним бажанням.
3.2. 12.06.2017 до ГУ ПФУ надійшла заява ОСОБА_1 про призначення їй пенсії за вислугу років, до якої додано копії: паспорта, довідки про присвоєння РНОКПП, трудової книжки, наказу №95о/с від 09.12.2016, диплому НОМЕР_1 та додатку до диплому, розрахунок періоду навчання.
3.3. Листом від 16.06.2017 №6488/031 ГУ ПФУ повідомлено ОСОБА_1, що для призначення пенсії їй необхідно звернутися із відповідною заявою до кадрової служби органу за останнім місцем проходження служби.
4. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що на відповідача покладався обов`язок після надходження заяви позивача прийняти вмотивоване рішення щодо призначення або відмови у призначенні їй пенсії, чого у випадку спірних правовідносин не зроблено.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач - ГУ ПФУ, подав касаційну скаргу на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.10.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник зазначає, що позивач звернулась до відповідача із заявою за формою та у порядку, що не відповідали вимогам законодавства.
6. Позивач подала заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6.1. На обґрунтування заперечень зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалене на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 08.02.2020, надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. У свою чергу, частиною 2 статті 19 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Згідно зі статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
10. Пунктом "б" частини 1 статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ) передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають, у тому числі, звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
11. Статтею 10 Закону №2262-ХІІ встановлено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
12. У той же час, відповідно до частини 1 статті 48 Закону №2262-ХІІ, заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
13. Згідно зі статтею 49 Закону №2262-ХІІ, пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.
14. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджено постановою правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 №3-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (надалі - Порядок №3-1) та погоджена, серед іншого, Міністром праці та соціальної політики України.