ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/3486/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 у справі
за позовом першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Моршинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело єднання" про стягнення 543 660, 86 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У березні 2018 року перший заступник керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Моршинської міської ради (далі - Міська рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело єднання" (далі - ТОВ "Джерело єднання") про стягнення 543 660,86 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок використання ТОВ "Джерело єднання" земельної ділянки, кадастровий номер 4610700000:01:004:0454, площею 0,4988 га, розташованої по вул. І. Франка, 12 у м. Моршині Львівської області (далі - земельна ділянка), у період із 01.10.2015 по 01.01.2017 за відсутності правовстановлюючих документів, територіальній громаді міста Моршина в особі Міської ради були завдані збитки у вигляді неодержаних доходів на суму 224 634,38 грн. Також прокурор зазначав, що рішенням Господарського суду Львівської області від 25.07.2016 у справі № 914/1362/16, яке набрало законної сили, визнано укладеним договір оренди земельної ділянки між Міською радою і ТОВ "Джерело єднання" та зобов`язано відповідача зареєструвати право оренди землі, що залишилось ним без виконання. У зв`язку із несплатою ТОВ "Джерело єднання" орендної плати у період із січня 2017 року по грудень 2017 року у нього виникла заборгованість у сумі 319 026,48 грн, яка разом із сумою збитків підлягає сплаті на користь Міської ради.
2. Рух справи та короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 (суддя Балац С.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Джерело єднання" на користь Міської ради 224 634,38 грн збитків за використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів та 319 026,48 грн заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку.
Рішення обґрунтовано тим, що прокурором належними та допустимими доказами доведено, що у зв`язку із використанням відповідачем земельної ділянки за відсутності правових підстав Міській раді було завдано збитків на суму 224 634,38 грн, а у зв`язку із несплатою відповідачем орендної плати за цю земельну ділянку, утворилася заборгованість у сумі 319 026,48 грн, що є підставою для стягнення цих коштів із ТОВ "Джерело єднання".
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 (колегія суддів: Коротун О. М., Чорногуз М. Г., Агрикова О. В.) рішення скасовано, позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 275 та частини 1 статті 278 ГПК України.
Постанова мотивована посиланнями на те, що звертаючись із позовом, прокурором не доведено неналежного захисту своїх прав Міською радою та наявності виключного випадку для представництва прокуратурою її інтересів, а отже позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
2.3. Постановою Касаційного господарського суду від 16.04.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Мотивуючи постанову Верховний Суд зазначив про помилковість висновків суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду та наголосив, що звертаючись до суду із цим позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому прокурором зазначено, що Міською радою самостійно заходи щодо усунення порушень інтересів держави у судовому порядку не вживалися.
2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 (колегія суддів: Скрипка І. М., Тищенко А. І., Михальська Ю. Б) рішення скасовано, позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 275 та частини 1 статті 278 ГПК України.
Постанова обґрунтована тим, що прокурором при подачі позову не зазначено жодних причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому порядку. Прокурором не доведено в чому полягає представництво ним інтересів держави в особі Моршинської міської ради, і яке нездійснення захисту, здійснення захисту неналежним чином, допустила Моршинська міська рада у спірних правовідносинах.
3. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 1311 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Прокурор акцентує, що сам факт не звернення міської ради до суду з позовом про стягнення завданих збитків, свідчить про неналежне виконання цим органом місцевого самоврядування своїх повноважень.
Скаржник зазначає, що аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.
4. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
4.1. Відзивів на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
5.1. Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
5.2. Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 1311, пункт 3 частини 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
5.3. Відповідно до положень частин 3, 4 статті 53 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
5.4. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
5.5. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц зазначила, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.