ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/1201/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської міської ради
на рішення Господарського суду Львівської області від 30.10.2019 (суддя Синчук М. М.)
і постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 (головуючий суддя Кордюк Г. Т., судді Кравчук Н. М., Скрипчук О. С.)
у справі № 914/1201/19
за позовом Львівської міської ради
до 1) Приватного підприємства "ТМ Тріада", 2) Приватного підприємства "К.Р.О.К.-7" і 3) Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Загвойська Н. І.
про скасування державної реєстрації права власності і визнання недійсним договору купівлі-продажу
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Шевченко М. І., відповідача-2 - Станько Т. Р.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2019 року Львівська міська рада (далі - позивач, Рада) звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до 1) Приватного підприємства "ТМ Тріада" (далі - відповідач-1, ПП "ТМ Тріада"), Приватного підприємства "К.Р.О.К.-7" (далі - відаовідач-2, ПП "К.Р.О.К.-7"), Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (далі - відповідач-3, Управління) про:
- скасування рішення приватного нотаріуса Загвойської Н. І. від 13.11.2016 №32353088 про державну реєстрацію права власності ПП фірма "Грот" на нежитлове приміщення загальною площею 175,7 кв. м на вулиці Замковій, 9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1083787946101);
- визнання недійсним договору купівлі - продажу від 17.11.2016 № 893, посвідченого приватним нотаріусом Загвойською Н. І., укладеного між ПП фірма "Грот" та ПП "К.Р.О.К.-7";
- скасування рішення приватного нотаріуса Загвойської Н. І. від 19.11.2016 №32446369 про державну реєстрацію права власності ПП "К.Р.О.К.-7" на нежитлове приміщення загальною площею 175,7 кв. м на вулиці Замковій, 9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1083787946101).
2. Обґрунтовуючи подану позовну заяву позивач посилається на те, що:
- Рада є власником земельної ділянки по вул. Замковій,9 у м. Львові на підставі п. "а" ч. 2 ст. 83 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України);
- за ПП фірма "Грот", правонаступником якого є ПП "ТМ Тріада", зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 175,7 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Замкова, 9 на підставі розпорядження від 12.03.2001 № 201, виданого Галицькою районною адміністрацією, та реєстраційного посвідчення №148, виданого 14.05.2001 Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації, на підставі вказаного розпорядження № 201;
- розпорядження Галицької районної адміністрації від 12.03.2001 № 201 відсутнє, розпорядження під номером 201 видавалось 23.02.2001, а не 12.03.2001 і стосувалося річного бюджету на 2001 рік, а розпорядження, яке б стосувалося виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 175,7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Замкова, 9, не приймалося взагалі;
- такий об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 175,7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Замкова, 9, відсутній та не існує як об`єкт матеріального світу, земельна ділянка по вул. Замковій, 9 є вільною від забудови;
- ПП фірма "Грот" не стало належним власником будівлі і не мало повноважень нею розпоряджатися за відсутності правовстановлюючих документів на це нерухоме майно, а саме розпорядження Галицької районної адміністрації від 12.03.2001 № 201.
3. З огляду на наведене, позивач вважає, що за ПП фірма "Грот", а в подальшому за ПП "К.Р.О.К.-7" зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна на вул. Замковій, 9, який фактично не існує і ніколи не існував, як предмет матеріального світ, і така державна реєстрація порушує права позивача як власника земельної ділянки, вільної від забудови.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.10.2019 позов задоволено повністю.
Скасовано державну реєстрацію права власності ПП фірма "Грот" на нежитлове приміщення загальною площею 175,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Замкова, 9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1083787946101), дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 13.11.2016, власник: Приватне підприємство "ГРОТ", форма власності - приватна, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32353088 від 13.11.2016, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу.
Скасовано державну реєстрацію права власності ПП "К.Р.О.К.-7" на нежитлове приміщення загальною площею 175,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів вул. Замкова, 9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1083787946101), дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 19.11.2016, власник: Приватне підприємство "К.Р.О.К.-7", форма власності - приватна, підстава виникнення: договір купівлі - продажу, реєстраційний №893, виданий 17.11.2016, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32446369 від 19.11.2016, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 17.11.2016 №893, укладений між ПП фірма "Грот" та ПП "К.Р.О.К.-7", посвідчений приватним нотаріусом Загвойською Наталією Ігорівною.
Прийнято відмову Ради від позовних вимог до Управління. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог до Управління.
5. Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що:
- правовстановлюючими документами, на підставі яких 13.11.2016 було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна за ПП фірма "Грот", а також на підставі яких було укладено договір купівлі-продажу від 17.11.2016 є розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 12.03.2001 № 201 та реєстраційне посвідчення № 148 від 14.05.2001, видане Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації;
- судом встановлено, що розпорядження від 12.03.2001 № 201, інші розпорядження Галицької районної адміністрації, не стосуються об`єкта нерухомого майна по вул. Замковій, 9, а оригіналу розпорядження Галицької районної адміністрації від 12.03.2001 № 201 чи будь-яких інших доказів існування такого розпорядження сторонами суду не надано;
- наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Львів, вул. Замкова, 9 будівлі чи споруди, щодо яких проведено оскаржувану державну реєстрацію права власності та укладено договір про купівлю-продаж від 17.11.2016 - відсутні;
- державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 175,7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Замкова, 9 за відповідачем-1 проведена з порушенням вимог ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою встановлено підстави для державної реєстрації прав, що в свою чергу потягло неправомірність державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за відповідачем-2;
- скасування державної реєстрації на підставі рішення суду передбачено приписами ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127;
- договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 17.11.2016, укладений між ПП фірма "Грот" та ПП "К.Р.О.К.-7", посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Загвойською Н. І. і зареєстрований в реєстрі за № 893, був укладений на підставі неіснуючих правовстановлюючих документів, особою (продавцем), яка не мала права відчужувати нерухоме майно, а тому цей договір суперечить вимогам закону, а саме нормам ст.ст. 203, 2015, 655, 656, 658 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 207 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним;
- оскільки матеріалами справи підтверджується, що власником земельної ділянки на вул. Замковій, 9 є територіальна громада м. Львова в особі Ради, а внаслідок відчуження об`єкта нерухомості, що розташований на певній земельній ділянці, права власника земельної ділянки щодо користування чи розпорядження такою земельною ділянкою обмежуються або припиняються у відповідній частині в силу ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України спірні реєстраційні дії та правочин стосуються прав та інтересів Ради;
- заява відповідача-2 про застосування строку позовної давності є безпідставною та необґрунтованою, оскільки право позивача порушено з прийняттям оспорюваних рішень приватного нотаріуса Загвойської Н. І. про державну реєстрацію права приватної власності на нежитлове приміщення від 13.11.2016 та від 19.11.2016, а позовну заяву подано 24.06.2019, тобто в межах встановленого ст. 257 ЦК України строку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нове рішення.
У задоволені позовних вимог Ради про скасування рішення приватного нотаріуса Загвойської Н. І. від 13.11.2016 №32353088 про державну реєстрацію права власності ПП фірма "Грот" на нежитлове приміщення загальною площею 175,7 кв. м на вулиці Замковій, 9 (РНОНМ 1083787946101), визнання недійсним договору купівлі - продажу від 17.11.2016 №893, посвідченого приватним нотаріусом Загвойською Н. І., укладеного між ПП фірма "Грот" та ПП "К.Р.О.К.-7", скасування рішення приватного нотаріуса Загвойської Н. І. від 19.11.2016 №32446369 про державну реєстрацію права власності ПП "К.Р.О.К.-7" на нежитлове приміщення загальною площею 175,7 кв. м на вулиці Замковій, 9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1083787946101) відмовлено.
Рішення Господарського суду Львівської області від 30.10.2019 у справі №914/1201/19 в частині прийняття відмови позивача - Львівської міської ради від позовних вимог до Управління та закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Управління залишено без змін.
7. Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний господарський суд зазначив, що позивачем заявлені позовні вимоги, зокрема щодо скасування рішень приватного нотаріуса від 13.11.2016 № 32353088 та від 19.11.2016 № 32446369 про державну реєстрацію права власності на спірне нежитлове приміщення з ПП фірма "Грот" і ПП "К.Р.О.К.-7", у той час як суд першої інстанції розглянув позовну заяву не в межах вимог позивача та прийняв рішення про скасування державної реєстрації права власності на спірне нежитлове приміщення.
8. Водночас, суд апеляційної інстанції з посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц зазначив, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування), що передбачено у частині другій статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
9. З огляду на те, що позивач у наведеній частині обрав неефективний спосіб захисту права (скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав) суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
10. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції.
Рішення Господарського суду Львівської області від 30.10.2019 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції: "1. Позов задовольнити повністю. 2. Скасувати рішення приватного нотаріуса Загвойської Н. І. від 13.11.2016 №32353088 про державну реєстрацію права власності ПП фірма "Грот" на нежитлове приміщення загальною площею 175,7 кв. м на вулиці Замковій, 9 (РНОНМ - 1083787946101). 3. Скасування рішення приватного нотаріуса Загвойської Н. І. від 19.11.2016 №32446369 про державну реєстрацію права власності ПП "К.Р.О.К.-7" на нежитлове приміщення загальною площею 175,7 кв. м на вулиці Замковій, 9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1083787946101). 4. Визнати недійсним договір купівлі - продажу від 17.11.2016 № 893, посвідчений приватним нотаріусом Загвойською Н. І., укладений між ПП фірма "Грот" та ПП "К.Р.О.К.-7". 5. Прийняти відмову позивача - Ради від позовних вимог до Управління. 6. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог до Управління. 7. Стягнути з ПП "ТМ Тріада" на користь Ради 2 881,50 грн судового збору. 8. Стягнути з ПП "К.Р.О.К.-7" на користь Ради 2 881,50 грн судового збору. 9. Наказ видати після набрання рішенням законної сили".
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
11. У своїй касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 1, 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
12. Обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо такого способу захисту, як скасування рішення державної реєстрації викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 № 669/1037/16-ц та посилається на неврахування судом апеляційної інстанції постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 587/2135/16-ц.
13. Обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на необхідність відступити від правової позиції, викладеної в постановах Великої палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 04.09.2018 у справі № 915/127/18 і від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, у зв`язку зі зміною матеріально-правового регулювання спірних правовідносин
Позиція інших учасників справи
14. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
15. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
Щодо суті касаційної скарги
16. За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
17. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
18. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
19. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
20. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
21. Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
22. Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).