У Х В А Л А
08 вересня2020 року
м. Київ
Справа № 9901/503/19
Провадження № 11-245заі20
Суддя Великої Палати Верховного Суду Князєв В. С. перевірив матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищої ради правосуддя, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 15 серпня 2019 року № 2152/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дарницького районного суду міста Києва за вчинення істотного дисциплінарного проступку на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 13 лютого 2020 року відмовив у задоволенні позову.
На це судове рішення позивач 08 серпня 2020 року подав апеляційну скаргу.
Відповідно до положень статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 298 КАС передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби
(COVID-19)" Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС доповнено пунктом 3, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. (Пункт 3 в редакції Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17 липня 2020 року).
Апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2020 року, повний текст якого ним отримано 18 березня 2020 року, подана 08 серпня 2020 року, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, при цьому скаржником не подано заяву чи клопотання про поновлення такого строку, лише частково процитовано зміст пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС.
Крім того, апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) з огляду на таке.
Пунктом 6 частини першої статті 296 КАС визначено, що в апеляційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Однак, скаржником у тексті апеляційної скарги лише відтворено короткий зміст обставин справи та резолютивної частини оскаржуваного судового рішення, а також зазначено, що скаржник вважає оскаржуване рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2020 року необґрунтованим, з неправильно та неповно дослідженими доказами і обставинами справи та застосуванням норм права.
При цьому скаржник не зазначив, в чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права судом першої інстанції.
Крім того, згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч цій вимозі скаржником не надано документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.