У Х В А Л А
02 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 620/3487/18
Провадження № 11-418апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 620/3487/18 за позовом ОСОБА_1 до Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення двадцятої сесії сьомого скликання Сновської міської ради від 23 квітня 2018 року № 31-20/VII про відмову в погодженні при наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам.
Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалою від 26 жовтня 2018 року відмовив у відкритті провадження в цій справі.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 грудня 2018 року ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року залишив без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просила рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 06 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнила. Скасувала ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, справу за позовом ОСОБА_1 до Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення направила для продовження розгляду до Чернігівського окружного адміністративного суду.
ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, на обґрунтування якої зазначила, що при прийнятті постанови судом касаційної інстанції не було вирішено питання про компенсацію позивачці судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого нею за подання апеляційної та касаційної скарг.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в заяві про ухвалення додаткового судового рішення доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Разом з тим у постанові від 06 листопада 2019 року Великою Палатою Верховного Суду вказано, що, оскільки нею не змінено судове рішення та не ухвалено нове, розподіл судових витрат не здійснюється, що відповідає положенням частини шостої статті 139 КАС.
Враховуючи те, що Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 листопада
2019 року вирішено питання про судові витрати, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі не підлягає задоволенню.