Ухвала
02 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 200/606/18
Провадження № 14-125 цс 20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Римська Анастасія Вікторівна, про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з торгів, визнання права власності на земельну ділянку
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2019 року та
ВСТАНОВИЛА:
1. 16 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (далі - АТ "Банк Кредит Дніпро") та просив визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, які не відбулися, реєстровий номер 1660, видане 20 грудня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Римською А. В., за яким власником земельної ділянки площею 0,0051 га, кадастровий номер 1210100000:02:399:0015 цільове призначення: для будівництва індивідуальних гаражів, розташованої на АДРЕСА_1 (далі - спірна земельна ділянка) є Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (далі - ПАТ "Банк Кредит Дніпро"), перейменоване в АТ "Банк Кредит Дніпро", та скасувати державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ПАТ "Банк Кредит Дніпро"; визнати за позивачем право власності на спірну земельну ділянку.
2. Позов мотивований тим, що у квітні 2017 року позивач на електронних торгах придбав нерухоме майно - гараж літ. Ю, площею 40,8 кв. м, розташований на АДРЕСА_1, та в подальшому оформив право власності на нього шляхом отримання свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Заверухою Н. І., зареєстрованого в реєстрі за № 875. Попереднім власником гаражу та спірної земельної ділянки, був ОСОБА_2 .
3. З Реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізнався про перебування у власності відповідача спірної земельної ділянки на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, які не відбулися, серія та номер: реєстровий номер № 1660, виданого 20 грудня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Римською А. В.
4. Позивач вважає, що спірна земельна ділянка належить йому на підставі статей 120, 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), тому не могла бути предметом продажу з прилюдних торгів, а відповідач не може бути її власником. З моменту державної реєстрації права власності на гараж, позивач автоматично стає власником земельної ділянки на якій розташований гараж, тому свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, які не відбулися, згідно з частиною першою статті 215 ЦК України є недійсним.
5. Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 травня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
6. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутні підстави для визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та позовні вимоги щодо визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку є необґрунтованими. ПАТ "Банк Кредит Дніпро" є добросовісним набувачем земельної ділянки, яку набуто на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, які не відбулись, при цьому, позивачем не зазначено про істотні порушення в процедурі проведення прилюдних торгів, питання про скасування акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу чи визнання дій державного виконавця неправомірними не ставилися. Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо. Позивач клопотання про призначення судово-будівельної експертизи не заявляв.
7. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2019 року рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 травня 2018 року залишене без змін.
8. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять даних про те, що акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 28 листопада 2017 року є нечинним. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Римською А. В. вчинені нотаріальні дії з дотриманням чинного законодавства та ПАТ "Банк Кредит Дніпро" правомірно набув право власності на спірну земельну ділянку. Волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин був спрямований на дійсне настання правових наслідків з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку за ПАТ "Банк Кредит Дніпро". Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо. Позивач клопотання про призначення судово-будівельної експертизи не заявляв. При цьому, позивачем придбано з торгів гараж за ціною удвічі меншою, ніж вартість земельної ділянки, про що йому відомо.
9. 11 квітня 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2019 року, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити рішення про задоволення позову.
10. Касаційна скарга, крім іншого, мотивована тим, що позивач не міг пред`явити позов про визнання недійсним або скасування акта державного виконавця про передачу земельної ділянки відповідачу як погашення боргу, оскільки це суперечить правовій позиції, сформульованій Верховним Судом України в справі № 6-1655цс16, про те, що зазначені документи не можуть визнаватися недійсними на підставі статей 203, 215 ЦК України. Акт державного виконавця не є правовстановлюючим документом на нерухоме майно.
11. Суд відмовив у зупиненні апеляційного провадження до вирішення справи № 200/16249/18 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Банк Кредит Дніпро" про визнання недійсним акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.
12. Суди дійшли неправильного висновку про те, що при переході права власності на нерухоме майно права на земельну ділянку переходить лише в тій частині, яка необхідна для обслуговування нерухомого майна. При цьому суди послалися на постанову Верховного Суду України у справі № 6-253цс16. Однак, зазначена постанова Верховного Суду України ґрунтувалася на чинній у 2006 році редакції статті 377 ЦК України, яка передбачала, що до нового власника нерухомого майна земельна ділянка переходить в частині, необхідній для його обслуговування. На час виникнення спору частина перша статті 377 ЦК України має іншу редакцію, яка такого обмеження не передбачає, а містить зауваження на те, що земельна ділянка переходить на умовах, встановлених для попереднього землевласника.
13. Крім того, статті 120, 125 ЗК України також передбачають автоматичний перехід до власника нерухомого майна прав на земельну ділянку в повному обсязі.
14. Позивач вважає, що належність нерухомого майна одній особі, а земельної ділянки, на якій розташоване це майно - іншій, порушує принцип правової визначеності, оскільки це перешкоджає позивачу користуватися своїм майном і відчужувати його.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 06 травня 2019 року відкрите касаційне провадження у справі.
16. 05 червня 2019 року відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення.
17. Відзив мотивований тим, що позивач придбав на електронних торгах гараж. Земельна ділянка, щодо якої позивач подав позов, також була арештована в межах виконавчого провадження та виставлена на електронні торги. Ринкова вартість цієї ділянки визначена у розмірі 333 165 грн.
18. Торги щодо продажу цієї ділянки були визнані такими, що не відбулися, з огляду на відсутність покупців, тому банк скористався правом стати власником цієї ділянки за ціною 233 215,50 грн і отримав свідоцтво про право власності на цю ділянку в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
19. Твердження позивача про те, що земельна ділянка не могла бути предметом торгів і її відчуження є незаконним, суперечить нормам матеріального права. Свідоцтво про право власності на земельну ділянку оформлено з дотриманням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
20. Акт, затверджений в.о. начальника державної служби про передачу стягувачу земельної ділянки в рахунок погашення боргу є чинним. Банк набув право власності на спірну земельну ділянку правомірно.
21. Купуючи на торгах гараж, позивач був обізнаний з характеристикою цього лоту, що була оприлюднена на офіційному сайті. Гараж придбаний позивачем за 153 856,85 грн. Під час оцінки гаража вартість земельної ділянки не враховувалася.
22. Банк не чинив перешкод позивачу в реалізації його права власності на гараж. Навпаки - пропонував позивачу викупити земельну ділянку або укласти договір оренди, проте позивач не відповів на цю пропозицію.
23. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 403 ЦПК України.
24. Частиною третьою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду в складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
25. Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року мотивована тим, що має бути дотриманий справедливий баланс інтересів боржника на реалізацію його майна у процедурі виконавчого провадження на погашення за його рахунок боргів перед кредитором - стягувачем у виконавчому провадженні, та інтересів позивача, як власника будівлі, що набута ним в результаті примусового продажу у виконавчому провадженні майна боржника.
26. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду від 16 квітня 2019 року в справі № 907/68/18 і від 31 травня 2018 року в справі № 29/5005/17496/2011 з огляду на таке.
27. Системний аналіз статей 14, 41 Конституції України, статей 317, 373, 378 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що право власності на землю, як складова частина права власності на інші об`єкти матеріального світу є недоторканим, гарантується державою, а припинення такого права може мати місце в порядку, визначеному законом, для задоволення громадських або суспільних потреб та за умови попереднього і повного відшкодування вартості вилученого у власника майна.