Постанова
Іменем України
04 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 533/949/19
провадження № 61-20021ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Балкова-Петренко Таміла Михайлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану в його інтересах адвокатом Єрмак Вікторією Олександрівною, на ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2019 року
у складі судді Оксенюк М. М. та постанову Полтавського апеляційного суду
від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Панченка О. О., Одринської Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
і після смерті якої залишилось спадкове майно.
В обґрунтування позову посилався на те, що його батько, ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, був рідним братом ОСОБА_2, тобто він є племінником спадкодавця ОСОБА_2 та її єдиним спадкоємцем.
Оскільки відсутні відповідні особисті документи, що підтверджують ступінь спорідненості між ним та спадкодавцем, ОСОБА_1 просив встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_2, а саме те, що він є племінником спадкодавця, з метою одержання свідоцтва про право на спадщину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2019 року заявнику ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження
за заявою про встановлення факту родинних відносин і роз`яснено право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлення вказаного вище юридичного факту необхідно заявнику для захисту його спадкових прав після смерті спадкодавця, отже вбачається спір про право, який повинен розглядатися в позовному провадженні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову
у відкритті провадження у справі з підстав існування спору про право, роз`яснивши заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах
із дотриманням правил підсудності.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 08 листопада 2019 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Єрмак В. О., посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги вказує, що висновок суду про наявність спору про право є помилковим, оскільки він, ОСОБА_1, є єдиним племінником
та єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 .
Заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 , подана ним 24 липня 2014 року, надійшла до нотаріуса
28 липня 2014 року, і з того часу він вчиняв дії щодо оформлення документів для встановлення факту родинних відносин.
Відмовляючи у відкритті провадження за його заявою, суди першої й апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність спору про право та про те, що існують інші зацікавлені особи, спадкових прав яких може стосуватись рішення у цій справі, без відкриття провадження та перевірки всіх обставин, отже, висновок про відмову у відкритті провадження у справі за його заявою про встановлення факту родинних відносин, поданою в порядку окремного провадження,
є передчасним та зроблений з порушенням норм процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником - адвокатом Єрмак В. О., до Верховного Суду не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року ОСОБА_4 відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано з Козельщинського районного суду Полтавської області цивільну справу № 533/949/19
про встановлення факту родинних відносин.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційна скарга подана до суду 08 листопада 2019 року, то за таких обставин розгляд касаційної скарги Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.