Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 496/1137/16-ц
провадження № 61-46931ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Укрсоцбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2016 року у складі судді Погрібного С. О. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Комлевої О. С., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ КБ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтований тим, що відповідно до умов кредитного договору
від 30 листопада 2007 року № 2007/24/24/216 ОСОБА_1 надано в кредит
на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів одним траншем 165 789,00 грн строком до 29 листопада 2014 року зі сплатою 12,5 % річних.
Із 20 жовтня 2008 року відсоткову ставку змінено на 21 % річних.
Порушивши умови договору, відповідач протягом тривалого часу не здійснює погашення процентів за користування кредитом у встановлені терміни, а тому позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі
593 838,99 грн за кредитним договором, у тому числі суми заборгованості за кредитом у розмірі 136 178,52 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 203 287,62 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 71 894,69 грн, пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 75 367,27 грн, інфляційних втрат у розмірі 52 292,55 грн та 54 818,33 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 вересня
2016 року позов ПАТ КБ "Укрсоцбанк" задоволено.
Стягнено зі ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Укрсоцбанк" заборгованість
за кредитним договором від 30 листопада 2007 року у розмірі 593 838,99 грн,
що складається зі 136 178,52 грн заборгованості за кредитом, 203 287,62 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 71 894,69 грн пені
за несвоєчасне повернення кредиту, 75 367,27 грн пені за несвоєчасне повернення відсотків, 52 292,55 грн інфляційних втрат за кредитом,
54 818,33 грн інфляційних втрат за відсотками. Вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, встановивши,
що ОСОБА_1 належним чином не виконав умов кредитного договору
у встановлені договором строки, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені належними доказами.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2018 року заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 375 ЦПК України, підстав для його скасування немає.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2016 року
та постанову Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2018 року
в частині стягнення з нього пені та відсотків.
Касаційна скарга мотивована неправильним розрахунком розміру пені
та заборгованості за відсотками, суди не врахували позовну давність
для вимог про стягнення пені, через що неправильно обчислено розмір інфляційних витрат.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзивів на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 496/1137/16-ц з Приморського районного суду м. Одеси.
Зупинено виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2016 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14 квітня 2020 року справу передано судді Бурлакову С. Ю.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суди встановили, що відповідно до кредитного договору № 2007/24/24/216 на придбання транспортного засобу, укладеного 30 листопада 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1, позичальник отримав грошові кошти в розмірі 165 789,00 грн зі сплатою 12,5 % річних строком до 29 листопада 2014 року.
З 20 жовтня 2008 року відсоткову ставку змінено на 21 % річних, про що позичальник повідомлений належним чином.
Згідно з пунктом 3.3.9 кредитного договору позичальник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами
за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями
в порядку, визначеному пунктом 1.1 цього договору.
При цьому в пункті 4.1 договору передбачено, що в разі прострочення позичальником строків сплати процентів та прострочення строків повернення кредиту позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення,
що діє у такий період.
Відповідно до пункту 4.2 договору кредиту в разі порушення позичальником вимог пунктів 3.3.2-3.3.17 позичальник повинен сплатити кредитору штраф у розмірі 10 відсотків від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами за кожний випадок.
Згідно з пунктами 3.2.3, 1.1.2 договору кредитор має право вимагати повернення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій за затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше
на 1 календарний місяць (пункт 3.2.3.1 кредитного договору), у зв`язку з чим позичальник відповідно до пункту 3.3.8 зобов`язаний протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення кредитора згідно з пунктом 2.1.2 кредитного договору про невиконання вимог пунктів 3.2.3.1-3.2.3.6 кредитного договору повернути в повному обсязі кредит, нараховані проценти
з можливою неустойкою; кінцевим терміном повернення основної заборгованості є 29 листопада 2014 року.
Суд встановив, що ОСОБА_1 допустив порушення виконання умов зобов`язання з 05 лютого 2009 року, коли ОСОБА_1 зробив останній платіж
за договором, унаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, відсотками,
а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Кредитор надав розрахунок, згідно з яким станом на час звернення до суду, тобто на 02 лютого 2016 року, заборгованість становить 593 838,99 грн, у тому числі: 136 178,52 грн - заборгованість за кредитом, 203 287,62 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 71 894,69 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 75 367,27 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 52 292,55 грн - сума інфляційних втрат за кредитом, 54 818,33 грн - інфляційні втрати за відсотками.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.