Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 597/1221/16-ц
провадження № 61-11698св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 11 січня 2017 року у складі судді Дудяка С. В. та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 27 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Ходоровського М. В., Фащевської Н. Є., Щавурської Н. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 18 серпня 2008 року між позивачем
і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ТЕS0GА0000000005,
за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 100 800,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірах, передбачених договором, з кінцевим терміном повернення до 18 серпня 2023 року.
ОСОБА_1 зобов`язання за цим договором належним чином не виконав,
у зв`язку з чим станом на 17 листопада 2016 року утворилась заборгованість
у розмірі 624 576,92 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі
134 758,50 грн, заборгованість за процентами у розмірі 157 770,41 грн, заборгованість за комісією у розмірі 31 312,64 грн, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 300 735,37 грн.
Посилаючись на викладене, АТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в розмірі 134 758,50 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 11 січня
2014 року у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим,що відповідач ОСОБА_1 в одній особі є позичальником за кредитним договором та іпотекодавцем нерухомого майна за іпотечним договором, на яке рішенням Заліщицького районного суду від 19 березня 2013 року звернено стягнення. Позивач не довів, що відповідач порушив його права.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 27 квітня 2017 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" відхилено. Рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 11 січня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
23 травня 2017 року АТ КБ "ПриватБанк" через засоби поштового зв`язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 11 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 27 квітня 2017 року й направити справу на новий судовий розгляд, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки у цьому випадку не впливає на право позивача задовольнити свої вимоги шляхом стягнення заборгованості, наявність такого рішення
не є перешкодою у задоволенні відповідних вимог банку. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною
у постанові від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1080цс15.
Доводи інших учасників справи
Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзив на касаційну скаргу
АТ КБ "ПриватБанк" до суду касаційної інстанції не направив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 червня 2017 року поновлено АТ КБ "ПриватБанк" строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження у справі
та витребувано матеріали цивільної справи із Заліщицького районного суду Тернопільської області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року касаційне провадження у справі № 597/1221/16-ц зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 361/7543/17.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року касаційне провадження у справі № 597/1221/16-ц за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором поновлено.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У справі, яка переглядається, суди встановили, що 18 серпня 2008 року
між АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 укладено кредитний договір
№ ТЕS0GА0000000005, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит
у розмірі 100 800,00 грнзі сплатою відсотків за користування кредитом
у розмірах, передбачених договором, та кінцевим терміном повернення
до 18 серпня 2023 року.
Пунктом 8.3 кредитного договору передбачено, що забезпеченням виконання позичальником зобов`язань за цим договором виступає іпотека будинку
за адресою: АДРЕСА_1 .
18 серпня 2008 року між АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № ТЕS0GА0000000005, згідно з умовами якого відповідач надав позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок за адресою: АДРЕСА_1, який сторони оцінили у 150 000,00 грн (пункт 35.4 договору іпотеки).
Відповідно до пункту 2 та пункту 18.10 договору іпотеки іпотекою забезпечується виконання зобов`язання іпотекодавцем за кредитним договором, укладеним
між іпотекодержателем та іпотекодавцем; у разі звернення стягнення
на предмет іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги в повному обсязі, включаючи відсотки, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати
на утримання предмета іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.
Станом на 19 липня 2012 року згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором борг відповідача становить 205 865,02 грн, у тому числі:
133 208,50 грн - заборгованість за кредитом, 17 057,17 грн - заборгованість
за процентами, 2 842,02 - заборгованість за комісією, 42 716,14 грн - пеня
за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, 250 грн - штраф (фіксована частина), 9 791,19 грн - штраф (процентна складова).
19 березня 2013 року рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно задоволено. Звернено стягнення на будинок загальною площею 41,70 кв. м, житловою площею 30,40 кв. м за адресою:
АДРЕСА_1 , шляхом продажу предмета іпотеки
(на підставі договору іпотеки № TESOGA0000000005 від 18 серпня 2008 року)
АТ КБ "ПриватБанк" з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем з отриманням витягу
з державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності
та підпорядкування, з можливістю здійснення АТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних
для продажу предмета іпотеки.
Виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям
їх з реєстраційного обліку.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що оскільки предмет іпотеки не реалізовувався, немає відомостей про те, що вартість реалізованого іпотечного майна є меншою від заборгованості за основним зобов`язанням,
що зазначена позивачем сума боргу, яка становить ціну позову, є непокритою іпотечним майном сумою заборгованості за основним зобов`язанням. Крім того, матеріально-правова вимога позивача полягає у стягненні лише тіла кредиту - 134 758,50 грн, а згідно з рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 19 березня 2013 року суд звернув стягнення на предмет іпотеки
у зв`язку із заборгованістю ОСОБА_1 станом на 19 липня 2012 року в сумі 205 865,02 грн, яка складається, в тому числі, з тіла кредиту. Стягнення
з позичальника заборгованості за наявності рішення про звернення стягнення
на предмет іпотеки, яке набрало законної сили, призведе до подвійного стягнення.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційна скарга подана до суду у травні 2017 року, то за таких обставин розгляд касаційної скарги Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають
не повною мірою.
Перевіривши доводи касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк", а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права