Постанова
Іменем України
03 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 760/24314/18
провадження № 61-1368св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року у складі судді Українця В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Журби С. О., Писаної Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона та її сестра ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .
У 2001 році ОСОБА_4 виїхала на постійне місце проживання до Німеччини.
У листопаді 2007 році вона дізналася, що ОСОБА_4 належну їй 1/2 частину квартири подарувала ОСОБА_3, яка є дружиною ОСОБА_2 .
У грудні 2017 року ОСОБА_2 зламав замки в квартирі, у зв`язку з чим вона зверталася до поліції, однак він замінив замки у вхідних дверях і тому у неї відсутня можливість користуватися своїм майном.
Посилаючись на викладене, позивач просила усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом зобов`язання відповідачів передати їй дублікати ключів від усіх замків до вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 та виселити відповідачів з зазначеного житлового приміщення.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Соломʼянського районного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобовʼязано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні нею права користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом надання ОСОБА_1 можливості користуватися ключами від вказаної квартири.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов в частині вимог про усунення перешкод у користуванні квартирою, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що така вимога є доведеною.
Щодо вимоги про виселення відповідачів зі спірної квартири, то суд виходив з того, що така вимога є необґрунтованою, оскільки право власності є непорушним і власник не може бути позбавлений права користування своїм майном, крім випадків, передбачених законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із вирішенням спору в частині відмови у виселенні відповідачів зі спірної квартири, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення в цій частині та ухвалити нове рішення про виселення відповідачів зі спірної квартири.
Касаційна скарга свідчить про те, що судові рішення оскаржуються лише в частині вирішення вимог про виселення, в іншій частині не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою, виселення.
Витребувано із Соломʼянського районного суду міста Києва зазначену справу.
Касаційна скарга містить підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи в частині позовних вимог про виселення відповідачів з квартири, фактично стали на сторону особи, яка реалізувала своє право протиправним способом і опинилась у більш вигідному становищі по відношенню до своєї власності, ніж інший співвласник, що є несумісним з принципом справедливості, реалізація якого є одним з основних завдань судочинства.
Вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що не потрібна її згода на вселення іншого співвласника в квартиру за вказаних обставин є помилковим.
Відмова у виселенні ОСОБА_2, який не є власником спірної квартири, є необгрунтованою, оскільки суди не врахували, що останній не є членом її (позивача) сім`ї і згоди на його вселення вона не надавала.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 належить на праві власності 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 .
Власником іншої 1/2 частини вказаної квартири на підставі договору дарування 1/2 частки квартири від 09 листопада 2017 року є ОСОБА_3
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають в шлюбі, який уклали 08 серпня 2017 року.
Звернувшись з позовом до суду, ОСОБА_4 посилалась на те, що відповідачі чинять їй перешкоди у користуванні спірною квартирою, а тому просила усунути їй перешкоди шляхом зобов`язання відповідачів передати їй дублікати ключів від усіх замків до вхідних дверей вказаного житлового приміщення та виселити відповідачів з нього.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Предметом касаційного оскарження є рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог про виселення відповідачів з квартири.
Встановивши, що ОСОБА_3 є співвласником спірної квартири, а ОСОБА_2 перебуває з ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі та є членом її сім`ї, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для виселення відповідачів зі спірної квартири.