Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 161/12379/18
провадження № 61-10556св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Денис Михайлович,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_5, на постанову Волинського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Русинчука М. М., Здрилюк О. І.,
Киці С. І.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д. М. про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що 20 квітня 2016 року відповідачем, як державним реєстратором речових прав на нерухоме майно, прийнято рішення про державну реєстрацію права власності (індексний номер 29401593) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект") на земельну ділянку, кадастровий номер 0710100000:31:112:001, площею 0,0616 га. В той же день було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Кей-Колект" на житловий будинок
з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зазначала, що вона є іпотекодавцем вказаного нерухомого майна,
а його державна реєстрація за іпотекодержателем ТОВ "Кей-Колект" проведена всупереч вимогам закону, оскільки на момент вчинення цих дій на нерухоме майно було накладено обтяження на підставі постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 16 серпня 2010 року, від 23 серпня 2011 року та від 15 травня 2012 року, чим порушено її права як співвласника спірного нерухомого майна.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_4 просила суд: визнати протиправним та скасувати рішення від 20 квітня 2016 року № 29401593 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д. М. про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Кей-Колект" земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель
і споруд, кадастровий номер 0710100000:31:112:0001, площею 0,0616 га, про що було внесено запис про право власності за № 14307686; визнати протиправним та скасувати рішення № 29400840 від 20 квітня 2016 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д.М. про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Кей-Колект" житлового будинку
з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 164,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що було внесено запис про право власності за №14306485, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 січня
2019 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що належним відповідачем у цій справі може бути саме іпотекодержатель - ТОВ "Кей-Колект", а не приватний нотаріус, який в даному випадку діяв лише як державний реєстратор речових прав на нерухоме майно, а оскільки вирішення цього спору безпосередньо впливає на права та законні інтереси ТОВ "Кей-Колект" як іпотекодержателя
і нового власника спірного майна, тому його залучення до справи лише як третьої особи недопустимо.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, про відмову у задоволенні позову з інших підстав.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивач свої вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ТзОВ "Кей-Колект" на нерухоме майно обґрунтовувала тим, що до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна було внесено записи про обтяження речових прав на нерухоме майно на підставі постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 16 серпня 2010 року, від 23 серпня 2011 року та від 15 травня 2012 року, а тому приватному нотаріусу слід було відмовити
у проведенні державної реєстрації права власності за ТзОВ "Кей-Колект" на земельну ділянку та житловий будинок. Оскільки предметом позову
є оскарження законності дій саме приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д. М., як державного реєстратора, державної реєстрації прав на нерухоме майно, тобто особи, яка, на думку позивача, прийнятим рішенням порушила її законні права та інтереси як іпотекодавця. Тому належним відповідачем у цій справі є нотаріус, а не ТОВ "Кей-Колект", до якого не пред`являлись будь-які матеріально-правові претензії. За таких умов процесуальний статус ТОВ "Кей-Колект" як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, правильно визначено позивачем, оскільки прийняте у цій справі рішення може вплинути на його права щодо однієї зі сторін. Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність прийнятих державним реєстратором - приватним нотаріусом рішень щодо державної реєстрації за
ТОВ "Кей-Колект" прав власності на нерухоме майно, апеляційний суд відмовив у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.
Аргументи учасників справи
У травні 2019 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції як на підставу для відмови у задоволенні позову послався на те, що записів щодо обтяжень та доказів внесення їх до Єдиного реєстру заборон щодо об`єкту нерухомості від
11 грудня 2017 року не було. Однак до матеріалів справи долучені постанови про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10 лютого та 02 березня 2016 року й рішення Волинського окружного адміністративного суду Волинської області від 06 березня 2018 року, яке є законним і обґрунтованим,
а скасоване лише з підстав порушення територіальної підсудності.
Крім того, згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16 травня 2019 року вбачається наявність обтяжень на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Відзивів іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року заяву судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Русинчука М. М. про самовідвід у цій справі задоволено..