Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 757/5252/17-ц
провадження № 61-47521св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Панченка М. М., Слюсар Т. А., Волошиної В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії.
Позов мотивований тим, що 02 листопада 2016 року позивачем було здійснене замовлення у Інтернет-магазині ВlackBerrу.uа (www.blасkbеrrу.uа) товару за акційною пропозицією: "Смартфон DТЕК50+ пластиковий чехол в подарок, 1 шт., 0 грн". Згідно листа-підтвердження від 02 листопада 2016 року замовлення позивача, яке було прийняте за № 9928, оброблено. Сума замовлення 0 грн.
В силу статті 638 ЦК України між сторонами укладено публічний договір купівлі-продажу товару, однак відповідач відмовляється виконувати договір та передавати позивачу товар, пославшись на те, що покупцем вартість товару не оплачена, а посилання в рекламі на те, що вартість - замовлення складає 0 грн. - є помилковим.
З урахуванням уточнень до позову, просив зобов`язати відповідача виконати умови публічного договору, укладеного сторонами, шляхом передачі позивачу товару "Смартфон DТЕК50+ пластиковий чохол в подарунок".
Короткий зміст судового рішення першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року позов задоволено.
Зобов`язано ФОП ОСОБА_2 виконати умови публічного договору, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 шляхом передачі позивачу товару "Смартфон DТЕК50+ пластиковий чехол в подарок, 1 шт., 0 грн.".
Рішення суду мотивовано тим, що розмістивши в інтернеті публічне оголошення, як пропозицію, про продаж смартфона безкоштовно, і, прийнявши електронне замовлення від позивача на придбання ним цього товару, відповідач зобов`язаний його виконати, а тому його відмова від цього зобов`язання, є незаконною. Реклама в інтернеті "Смартфон DТЕК50+ пластиковий чехол в подарок, 1 шт., 0 грн.", яка поширена відповідачем про продаж смартфона, а також направлене позивачем на адресу відповідача замовлення на придбання смартфона - є пропозицією, тобто, офертою, про укладення договору купівлі-продажу смартфона, а указані листи-підтвердження від 02 листопада 2016 року, надіслані відповідачем на адресу позивача, є погодженням (акцептом) укладення угоди, і що вона містить всі істотні умови договору купівлі-продажу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задоволено. Скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року та постановлено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 судовий збір у сумі 960 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що договірні відносини між сторонами з приводу придбання спірного смартфону не були досягнуті, оскільки нічим не підтверджена згода відповідача, як продавця смартфона на безоплатний продаж позивачу вказаного товару, що само по собі свідчить про неузгодженість позовних вимог, оскільки однією із істотних умов договору купівлі-продажу майна є його певна ціна, яка не була визначена сторонами.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року та залишити в силі рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 березня 2018 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції односторонньо та неповно з`ясував всі обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам. Вважає, що лист-підтвердження № 9928 від 02 листопада 2016 року, який не оспорюється сторонами, є достатнім письмовим документом, який свідчить про факт здійснення ним замовлення (акцепт) пропозиції відповідача.
Апеляційним судом не взято до уваги, що відповідно до статті 699 ЦК України, пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернення до невизначеного кола осіб, є публічною пропозицією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору.
Аргументи учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу. Зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 сплаченого судового збору в сумі 960 грн до закінчення перегляду постанови у касаційному порядку.
У січні 2019 року матеріали цивільної справи № 757/5252/17-ц надійшли до Верховного Суду та 15 квітня 2020 року передані судді-доповідачу.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що ФОП ОСОБА_2 займається роздрібною торгівлею приладів електронного обладнання через інтернет, та з цією метою орендує торгову площу у магазині "Black Berry" ТОВ "Блекберрі комунікейшнз", що по вул. Великій Васильківській, 27 у м. Києві.
Позивач, з метою придбання смартфону, через інтернет 02 листопада 2016 року здійснив замовлення на сайті інтернет-магазину "Black Berry".
Згідно з листами-підтвердженнями від 02 листопада 2016 року замовлення позивача за № 9928 оброблено. Сума замовлення 0 грн.
З метою отримання замовленого товару, позивач 03 листопада 2016 року прийшов за адресою розташування Інтернет-магазину Black Berry.ua, вказаною н сайті -м. Київ, вул. Велика Васильківська, 27, 3 поверх, офіс 10.
Позивач надав представнику магазину лист-підтвердження замовлення № 9928 від 02 листопада 2016 року та запропонував видати йому товари згідно з умовами замовлення.
На вказану пропозицію ОСОБА_2 спочатку відповів, що акційні телефони закінчилися, потім вказав, що позивач не туди прийшов, після цього - щоб він звертався письмово.
Позивачем в магазині була написана заява про видачу йому товару, проте усі присутні працівники магазину відмовились її отримати.
У зв`язку із зазначеним, позивач за допомогою засобів поштового зв`язку направив на адресу відповідача письмову заяву про видачу товару згідно замовлення № 9928 від 02 листопада 2016 року, проте вказані листи відповідач не отримав.
Звертаючись до суду, позивач вважав, що протиправними діями магазину Black Berry Украина ФОП ОСОБА_2 порушено його права, як споживача. Між позивачем та відповідачем було укладено публічний договір в розумінні ЦК України та Закону України "Про захист прав споживачів" на підставі пропозиції, зверненої до невизначеного кола осіб.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав, що на цей час відсутній спеціальний закон, який би регулював електронну комерцію, а тому продаж товарів через інтернет-магазини охоплюється чинним правовим полем. Згідно з роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у листі №3502-05/43517-14 від 19 листопада 2012 суб`єкти господарювання які здійснюють торгівлю за допомогою мережі Інтернет повинні керуватися вимогами Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями. Отже, інтернет-торгівля повністю підпадає під дію Закону України "Про захист прав споживачів". Із зазначеного слідує, що відносини, які виникають між покупцем і продавцем товарів, робіт і послуг в Інтернеті не відрізняються від традиційних правил купівлі-продажу і регулюються, зокрема, положеннями ЦК України та Закону України "Про захист прав споживачів". Тому колегія суддів дійшла висновку, що нічим не підтверджена згода відповідача, як продавця смартфона на безоплатний продаж позивачу цього товару, що само по собі свідчить про неузгодженість позовних вимог, оскільки однією із умов договору купівлі-продажу майна є його певна ціна, яка не була визначена сторонами. Позивач не зустрічався з менеджером відповідача з приводу досягнення договірних умов, про необхідність чого повідомляв відповідач позивача у своїх листах-повідомленнях від 02 листопада 2016 року
Колегія суддів частково не погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.
Законодавство України у сфері електронної комерції ґрунтується на Конституції України і складається із Цивільного і Господарського кодексів України, законів України "Про захист прав споживачів", "Про рекламу", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про телекомунікації", "Про електронний цифровий підпис", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про захист персональних даних", міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них (частина перша статті 2 Закону України "Про електронну комерцію" від 03 вересня 2015 року № 675-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).