ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 826/1130/16
адміністративне провадження № К/9901/42510/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Солідарність" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017 (головуючий суддя: Губська Л.В., судді: Оксененко О.М., Парінов А.Б.) у справі №826/1130/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Солідарність" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" Андронова Олега Борисовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та рішення,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Солідарність" (далі - ПрАТ "СК "Солідарність") звернулось до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" Андронова Олега Борисовича (далі - Уповноважена особа Фонду), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), в якому просило:
визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо повідомлення ПрАТ "СК "Солідарність" листом від 23.12.2015 №03-1/2523 про визнання нікчемними безготівкових зарахувань грошей;
скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемними: безготівкового зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 в сумі 190 000 грн від клієнта банку - ПрАТ "СК "Солідарність" згідно договору позики від 09.15.2015 №09/09-2015П; безготівкового зарахування коштів на рахунок ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) № НОМЕР_4 в сумі 200 000 грн від клієнта банку - ПрАТ "СК "Солідарність" згідно договору позики від 08.09.2015 №08/09-2015П.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є клієнтом ПАТ "Інтеграл-Банк" та мав власний поточний рахунок у цій банківській установі. У вересні між ним і фізичними особами - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були укладені договори позика, згідно умов яких позикодавець зобов`язався передати у власність позичальників грошові кошти у сумі 200 000 грн та 190 000 грн відповідно. На переконання позивача дані операції з перерахування коштів були реальними та не містять ознак нікчемних правочинів. Більш того, позивач відзначив, що визнання подібних правочинів нікчемними, не віднесено до компетенції Уповноваженої особи Фонду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2016 адміністративний позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2016 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
При вирішенні справи суди виходили з того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Так, ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що операції з перерахування безготівкових коштів з поточного рахунку клієнта банку та за дорученням останнього на інші рахунки фізичних осіб (в тому числі клієнтів цього ж банку) відносяться до правочинів, що становлять предмет перевірки відповідно до вимог статті 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI). Разом з цим, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов`язує нікчемність правочину. У спірному випадку Уповноваженою особою Фонду не доведено наявності правових підстав для визнання нікчемними правочинів (транзакцій) від 09.09.2015 щодо перерахування коштів з рахунку ПрАТ "СК "Солідарність" № НОМЕР_5 у ПАТ "Інтеграл-банк" на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в сумі 190 000 грн з призначенням платежу "згідно договору позики від 09.15.2015 №09/09-2015П", та на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_4 в сумі 200 000 грн з призначенням платежу "згідно договору позики від 08.09.2015 № 08/09-2015П".
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи протилежне рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в ході проведеної перевірки правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, на предмет виявлення серед них правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI, перевіряючими було виявлено, що правочини з перерахування коштів з рахунку клієнта банку - ПрАТ "СК "Солідарність" на рахунки фізичних осіб - ОСОБА_2 і ОСОБА_1, є нікчемними, оскільки мали на меті отримання юридичною особою коштів не від банку, а за рахунок держави в особі ФГВФО. Суд апеляційної інстанції відзначив, що фізичні особи, на рахунки яких були зараховані кошти, є власниками цих коштів і набули статусу вкладників в розумінні Закону №4452-VI, а тому спірними правовідносинами не порушуються законні права та інтереси ПрАТ "СК "Солідарність".
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказав на те, що перевірка правочинів, укладених між клієнтами банку, є втручанням у відносини третіх осіб, що призводить до порушення прав цих осіб, в т.ч., позивача, який виступав стороною правочину.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.11.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами автоматизованого розподілу від 19.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Відповідачі правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.08.2015 Національним банком України прийнято постанову №527/БТ "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" до категорії проблемних", якою ПАТ "Інтеграл-банк" визнано проблемним та запроваджено обмеження у його діяльності.
20.08.2015 між ПрАТ "СК "Солідарність" (Клієнтом) і ПАТ "Інтеграл-банк" (Банком) було укладений договір банківського рахунку № 742-БР, за умовами якого Банк відкриває Клієнту рахунок № НОМЕР_5 та здійснює розрахунково-касове обслуговування Клієнта. Розрахунково-касове обслуговування Клієнта здійснюється у відповідності з вимогами законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та умовами цього Договору.
09.09.2015 ПрАТ "СК "Солідарність" перерахувало зі свого рахунку № НОМЕР_5, відкритого у ПАТ "Інтеграл-банк", суми безготівкових коштів на рахунки фізичних осіб у цьому ж банку (що засвідчується доданою до позову копією виписки Першої Київської філії ПАТ "Інтеграл-банк" з особового рахунку позивача за 09.09.2015), а саме:
в сумі 190 000 грн на рахунок ОСОБА_1 з призначенням платежу "надання позики згідно договору позики №09/09-2015П від 09.09.2015. Без ПДВ";
в сумі 200 000 грн на рахунок ОСОБА_2 з призначенням платежу "надання позики згідно договору позики № 08/09-2015П від 08.09.2015. Без ПДВ".
11.09.2015 позивачем закрито рахунок в ПАТ "Інтеграл-банк", що підтверджується інформацією, зазначеною у довідці Першої Київської філії ПАТ "Інтеграл-банк" від 11.09.2015 №03-01/22/206-10.09.2015.
15.09.2015 Національним банком України прийнято постанову № 606 "Про віднесення ПАТ "Інтеграл-банк" до категорії неплатоспроможних". Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.09.2015 прийнято рішення за № 170 про запровадження строком на три місяці з 16.09.2015 по 15.12.2015 тимчасової адміністрації та призначення на той самий строк уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Інтеграл-банк" з делегуванням останній всіх повноважень, визначених статтями 37-39 Закону №4452-VI. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Інтеграл-банк" було призначено Андронова О.Б.
Згідно з даними офіційного сайту ФГВФО з 27.10.2015 було розпочато виплату коштів вкладникам ПАТ "Інтеграл-банк" за договорами, строк дії яких закінчився до 21.10.2015 включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).
В подальшому Постановою Правління Національного банку України від 25.11.2015 №816 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Інтеграл-банк", та на підставі цієї Постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.11.2015 № 210 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Інтеграл-банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Інтеграл-банк" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію цього Банку Андронова О.Б. строком на період з 27.11.2015 по 26.11.2017 включно.
За результатами перевірки правочинів за вкладними операціями в ПАТ "Інтеграл-банк" та відповідно до протоколу №2 засідання Комісії з перевірки договорів, створеної відповідно до наказу Уповноваженої особи Андронова О.Б. №65-ОД від 12.11.2015, Комісією запропоновано Уповноваженій особі Фонду прийняти рішення щодо відображення в балансі банку повернення раніше проведеного платежу "Надання позики згідно договору позики №08/09-2015П від 08.09.2015 без ПДВ", "Надання позики згідно договору позики №09/09-2015П від 09.09.2015 без ПДВ". Такі висновки комісії обґрунтовані "дробленням" рахунку клієнта юридичної особи на рахунки фізичних осіб.
На адресу позивача надійшло повідомлення №03-1/2523 від 23.12.2015 про нікчемність правочину, згідно з яким ПАТ "Інтеграл-банк" повідомило позивача про нікчемність безготівкового зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в сумі 190 000 грн від клієнта банку - ПрАТ "СК "Солідарність" згідно договору позики від 09.15.2015 № 09/09-2015П та про нікчемність безготівкового зарахування коштів на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_4 в сумі 200 000 грн від клієнта банку - ПрАТ "СК "Солідарність" згідно договору позики від 08.09.2015 №08/09-2015П.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.