ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
08 вересня 2020 року
справа № 826/7016/17
адміністративне провадження № К/9901/17993/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
при секретарі судового засідання Статілко Ю. С.,
за участю представників
позивача - Руденко В. В., адвоката на підставі довіреності №02-06 від 5 червня 2020 року,
відповідача - Румянцевої А. В. в порядку самопредставництва,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року у складі судді Огурцова О. П.,
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у складі колегії суддів Кузьменка В. В., Василенка Я. М., Ганечко О. М.,
у справі №826/7016/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Інститут паперу"
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 березня 2017 року №0682615147, №0692615147, №0702615147, -
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
Приватне акціонерне товариство "Інститут паперу" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 березня 2017 року № 0682615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 435 641,00 грн, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 87 128,00 грн; № 0692615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 628,00 грн; № 0702615147, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2016 року на 1708,00 грн.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 22 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року, позов задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві 14 березня 2017 року №0682615147, №0692615147, №0702615147.
Ухвалюючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач надав до суду належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, наявність мети господарських операцій та рух активів підприємства.
Суди безпідставними посилання відповідача на протоколи допиту, обґрунтовуючи це тим, що факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та контрагентами ТОВ "Халкбуд" та ТОВ "Оушен сістемс".
Матеріали досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням суди попередніх інстанцій не визнали доказом відсутності фактичного здійснення фінансово - господарських правовідносин між позивачем та контрагентами ТОВ "Халкбуд" та ТОВ "Оушен сістемс", що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №822/551/18 (адміністративне провадження №К/9901/61751/18).
21 липня 2020 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві.
22 липня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі №826/7016/17 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та витребувано справу з Окружного адміністративного суду міста Києва.
30 липня 2020 року справа №826/7016/17 надійшла до Верховного Суду.
ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 826/7016/17 є пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме суд апеляційної інстанції не врахував висновку про застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду.
Зокрема скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано та не взято до уваги доводи контролюючого органу стосовно того, що у договорі № П-25/12/2015 від 09 грудня 2015 року, а саме у реквізитах ТОВ "Халкбуд" значиться номер рахунку підприємства, відкритого в АТ "УкрСиббанк" за № НОМЕР_1, який відкритий згідно відомостей банківської установи лише 11 грудня 2015 року, в той час як договір нібито підписано 09 грудня 2015 року, що само по собі говорить про те, що він укладений виключно для здійснення вигляду господарської операції та очевидно є підробленим та констатує той факт, що фінансово-господарська діяльність між Позивачем та контрагентом відбувалась лише за формально складеними первинними документами, а не фактичним здійсненням господарської діяльності, що суперечить вимогам Податкового кодексу України та не дає підстав позивачу формувати податковий кредит. З цього питання відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 14 травня 2019 року у справі №826/6838/18, висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27 січня 2020 року у справі №640/19386/18 (ШААС постанова від 04 липня 2019 року), від 20 лютого 2020 року у справі №826/16/16, від 14 травня 2019 року у справі №826/6838/18.
Скаржник в касаційній скарзі звертає увагу на те, що відповідачем надано до суду на підтвердження нереальності здійснення операцій по взаємовідносинах позивача з контрагентами ТОВ "Оушен Сістемс" та ТОВ "Халкбуд", протоколи допиту директорів-контрагентів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно до яких ці особи заперечують свою участь у веденні фінансово-господарської діяльності Товариств, первинні документи не підписували, готівкові кошти з рахунків не знімали та на рахунки інших підприємств не перераховували, довіреностей на представництво інтересів не виписували та нікого на це не уповноважували. При цьому відповідач наголошує на тому, що всі первинні документи, які наявні в матеріалах справи, підписані зі сторони ТОВ "Оушен Сістемс" директором - ОСОБА_1 та ТОВ "Халкбуд", директором - ОСОБА_2, отже в даному випадку за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання Позивачем необґрунтованої податкової вигоди.
З цього приводу відповідач вказав на правову позицію Верховного суду, яка викладена у постановах від 14 травня 2019 року у справі №813/7584/14, від 04 грудня 2019 року у справі №826/15729/17 (провадження №К/9901/17894/19), від 04 грудня 2019 року у справі №826/15729/17 (провадження №К/9901/17894/19).
Крім того, відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій всупереч положень КАС України не було вжили належних заходів, чим порушили принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, а саме щодо допиту в якості свідків директорів підприємств-контрагентів позивача за перевіряємий період. Також скаржник вказує на те, що Товариством не надано звітів та інших матеріалів, що надавали б змогу ідентифікувати ким зазначені послуги надавались для ПрАТ "Інститут Паперу" від ТОВ "Оушен Сістемс" та ТОВ "Халкбуд", в якому обсязі, в чому полягав їх зміст, наявність сертифікатів та дозволів, необхідних для надання певних видів послуг. Перевіркою не встановлено як фактичних виконавців послуг, так і не підтверджено реальність їх виконання, оскільки відповідно до інформаційної системи "Податковий блок" на зазначених підприємствах-контрагентів позивача відповідно до поданої податкової звітності щодо нарахування та сплати заробітної плати, рахується по одній особі на кожному підприємству, а також не можливо встановити, чи залучалось підприємствами на основі цивільно-правових договорів третя сила для надання обсягу послуг, які зазначені у первинних документах, що надані позивачем на підтвердження нібито реальності здійснення господарських операцій.
Відповідач просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2020 року, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
3 серпня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив Товариства на касаційну скаргу відповідача, позивач просить залишити скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Відтак предметом касаційного дослідження в цій справі є застосування судами підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134, пунктів 198.1., 198.2., 198.6. статті 198 ПК України, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14 травня 2019 року у справі №813/7584/14, від 04 грудня 2019 року у справі №826/15729/17 (провадження №К/9901/17894/19), від 04 грудня 2019 року у справі №826/15729/17 (провадження №К/9901/17894/19), від 27 січня 2020 року у справі №640/19386/18 (ШААС постанова від 04 липня 2019 року), від 20 лютого 2020 року у справі №826/16/16, від 14 травня 2019 року у справі №826/6838/18.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у лютому 2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Інститут паперу" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Халкбуд", ТОВ "Оушен Сістемс" за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 16 лютого 2017 року № 18/26-15-14-07-02-10/31812534.
В акті перевірки зафіксовано порушення Товариством підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 628,00 грн та порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 348 513,00 грн та завищено від`ємне значення за грудень 2016 року на 1708,00 грн.
14 березня 2017 року керівник податкового органу на підставі акта перевірки прийняв податкові повідомлення-рішення № 0682615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 435 641,00 грн, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 87 128,00 грн; № 0692615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 628,00 грн; № 0702615147, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2016 року на 1708,00 грн.
Досліджуючи господарські операції Товариства з його контрагентами, результати яких приймали участь у формуванні витрат та податкового кредиту, суди встановили, що між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Халкбуд" укладено договір підряду № П-25/12/2015 на ремонт нежитлового приміщення, предметом якого є здійснення робіт по ремонту приміщення за адресою м. Київ, вул. Кутузова 18/7.
На підтвердження факту виконання робіт за вказаним договором позивач надав суду копії договірних цін, локальних кошторисів на будівельні роботи № 2-1-1, підсумкових відомостей ресурсів, актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року, за січень 2016 року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2015 року, за січень 2016 року, підсумкових відомостей ресурсів, а на підтвердження здійснення оплати - банківських виписок.
В періоді щодо якого проводилась перевірка позивач мав фінансово-господарські правовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Оушен сістемс" за договором підряду від 10 грудня 2015 року № 3, предметом якого є виконання ремонтних робіт нежилих приміщень будинку за адресою м. Київ, вул. Кутузова, 18 /7.
Позивач на підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Оушен сістемс" робіт за вказаним договором надав суду копії договірної ціни, локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1, підсумкової відомості ресурсів, актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2015 року, підсумкових відомостей ресурсів, а на підтвердження здійснення оплати - банківських виписок.
На підтвердження того, що виконані цими контрагентами роботи були використані у власній господарській діяльності позивач надав суду копію свідоцтва про право власності від 06 березня 2013 року індексний номер 1005343, відповідно до якого позивачу на праві приватної власності належать нежитлові приміщення (Літера А) загальною прощею 8857,5 кв. м. за адресою м. Київ, вулиця Кутузова, будинок 18/7.
Під час судового розгляду справи в судах попередніх інстанцій відповідач вказував на протоколи допитів свідків, складені в рамках кримінального провадження №32016100100000061 від 27 травня 2016 року та досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №3201610010000000092 від 23 вересня 2016 року.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України)
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Пункт 198.1. статті 198 ПК України
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;