ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
08 вересня 2020 року
справа № 640/15936/19
адміністративне провадження № К/9901/17986/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
при секретарі судового засідання Статілко Ю. С.,
за участю представників
позивача - Скороход В. С., адвоката за Одрером серії КВ №402197 від 8 вересня 2020 року, Коваль В. Б., адвоката за Ордером серії ЧН №072137,
відповідача - Румянцевої А. В. в порядку самопредставництва,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2019 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року
у справі №640/15936/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бомонд групп"
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
УСТАНОВИВ:
У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бомонд групп" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 серпня 2019 року №0045961404, відповідно до якого відповідачем виявлено відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за квітень 2019 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 10 366 687,00 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 02 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, позов Товариства задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 12 серпня 2019 року №0045961404.
21 липня 2020 року податковий орган подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій підставою касаційного оскарження визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права (пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України) у подібних правовідносинах.
Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.
Верховний Суд ухвалою від 22 липня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребував справу №640/15936/19 з Окружного адміністративного суду м. Києва.
30 липня 2020 року справа № 640/15936/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
Позивач 6 серпня 2020 року до Верховного Суду надав відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому спростовує доводи відповідача, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Суди попередніх інстанцій установили, що за результатами проведеної відповідачем у липні 2019 року документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2019 року, результати якої викладені в акті перевірки від 17 липня 2019 року № 739/26-15-14-04-01/33723090, на підставі якого та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, керівником податкового органу 12 серпня 2019 року, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0045961404, яким виявлено відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування на суму 10 366 687 грн та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку.
Відповідач висновками акта перевірки зазначив, що позивач порушив вимоги статей 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2019 року на 10 366 687 грн, висновуючись на тому, що в поданій позивачем до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року значення рядка 9 декларації "Усього податкових зобов`язань" становить 5 504 427 грн, значення рядка 17 декларації "Усього податкового кредиту" становить 24 934 141 грн, у тому числі значення рядка 16.1 декларації "Від`ємне значення, і включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду; значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" становить 17 589 940 грн. Тобто, від`ємне значення поточного звітного (податкового) періоду становить 1 839 774 грн (5 504 427 грн - (24 934 141 грн - 17 589 940 грн). Товариство включило до розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2019 року суму від`ємного значення за лютий 2019 року у розмірі 4 898 523 грн.
Відповідно поданої декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року значення рядка 9 декларації "Усього податкових зобов`язань" становить 7561419 грн, значення рядка 17 декларації "Усього податкового кредиту" становить 29 112 376 грн, у тому числі значення рядка 16.1 декларації "Від`ємне значення, і включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду; значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" становить 19 429 714 грн. Тобто, від`ємне значення поточного звітного (податкового) періоду становить 2121243 грн (7 561 419 грн - (29 112 376 грн - 19 429 714 грн). При цьому, Товариство включило до розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2019 року суму від`ємного значення за березень 2019 року у розмірі 4128215 грн. За висновком податкового органу позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2019 року на 5 065 721 грн.
В акті перевірки зафіксовано, що на протязі лютого - квітня 2019 року позивач здійснював придбання і продаж парфумів та косметичних виробів, реалізувавши 43413 одиниць продукції на суму 41657199 грн 83 коп. Відповідач вважає, що за результатами цих операцій Товариство завищило заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2019 року на 5 300 966 грн.
Суди попередніх інстанцій здійснили аналіз положень підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яка визначає бюджетне відшкодування як відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, пункту 200.1 статті 200 цього кодексу, яким установлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
За змістом пункту 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у даній правовій ситуації контролюючим органом в результаті позапланової перевірки не встановлено фактів, які б свідчили про те, що Товариством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування.
За висновком цього суду твердження відповідача про те, що під час здійснення розрахунку знімається з податкового кредиту значення рядка 16, обґрунтовано не взято судом першої інстанції до уваги, оскільки відповідно до підпункту 5 пункту 4 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28 січня 2016 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за №159/28289 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.
Так само і той факт, що на протязі лютого - квітня 2019 року позивач здійснював придбання і продаж парфумів та косметичних виробів сам по собі не свідчить про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування.
Контролюючий орган підкреслює, що встановлене ним порушення складається з двох частин. Перша полягає у тому, що Товариством заявлено до бюджетного відшкодування суму від`ємного значення за лютий 2019 року у розмірі 4 891 522,80 грн, за березень 2019 року у розмірі 4 128 215,22 грн, при цьому перевіркою встановлено, що фактична сума від`ємного значення за лютий 2019 року становить 1839 774 грн, за березень 2019 у розмірі 2 121243 грн. Різниця становить 5 065 721,02 грн. Відповідач вважає, що на порушення пункту 200.4 статті 200 ПК України Товариством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2019 року на 5 065 721 грн, так як на момент подання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року фактична сума від`ємного значення за лютий 2019 становить 1 839 774 грн, за березень 2019 становить 2 121 243 грн.
Відповідач зазначає, що звертаючись з позовом позивач оскаржував порушення, що стосується завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2019 року у розмірі 5 065 721 гривень.
Друга частина полягає у тому, що протягом лютого - квітня 2019 року Товариство здійснювало придбання парфумів та косметичних засобів в асортименті та продавало їх на території України через мережу власних магазинів. Протягом лютого - квітня 2019 року було продано 43 413 одиниць парфумів та косметичних засобів в асортименті на загальну суму 41 657 199,83 грн. Відповідач вважає, що на порушення пункту 200.4 статті 200 ПК України Товариством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2019 року на 5 300 966 грн.
В цій частині підстави протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення позивач не заявляв, однак зазначені обставини залишились поза увагою судів попередніх інстанцій, це очевидно вплинуло на формування хибних висновків при задоволенні позовних вимог.
Податкове правопорушення за висновком скаржника полягає у тому, що порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 10 366 687,00 грн.
Щодо завищення бюджетного відшкодування на 5 504 427 грн.
Податковий кодекс України, зокрема встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення положеннями статті 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою звітного (податкового) періоду.