ПОСТАНОВА
Іменем України
08 вересня 2020 року
Київ
справа №823/990/16
адміністративне провадження №К/9901/38015/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянув в судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 (суддя - Гаврилюк В.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 (головуючий суддя - Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.) у справі №823/990/16.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (далі - ТОВ "Сокар Петролеум") звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - ДПІ у м. Черкасах) від 01.03.2016№ 0000042100.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки облік товарних запасів за місцем реалізації здійснюється підприємством у відповідності з приписами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні Х-звіт не є первинним документом, що слугує підставою для обліку товарних запасів підприємства, а також документом, який підтверджує наявність не облікованого товару за місцем реалізації.
Крім того, в акті перевірки відсутня інформація щодо наявності розбіжностей між даними Х-звіту РРО, роздрукованого на момент перевірки, та фактичними залишками нафтопродуктів на АЗС, визначених шляхом інвентаризації цих залишків з урахуванням Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 28. Як свідчить акт перевірки, податковим органом не зафіксовано факту реалізації не облікованого товару, а є посилання виключно на порушення порядку обліку товару за місцем реалізації. Позивач вважає, що встановлення наявності не облікованого товару можливо лише шляхом проведення інвентаризації, а Х-звіт не є актом інвентаризації.
Виявлення реальних та фактичних залишків нафтопродуктів в резервуарному парку можливо лише шляхом проведення їх інвентаризації. В період проведення фактичної перевірки взагалі не проводилася інвентаризація залишку нафтопродуктів в резервуарах, оскільки відсутні форми № 3-НП, 7-НП, 23-НП, акт інвентаризації форми № 20-НП, порівняльні відомості результатів інвентаризації нафтопродуктів форми 27-НП, відомості наявності нафтопродуктів в технологічних трубопроводах форми 35-НП, та підписів всіх членів інвентаризаційної комісії, які є обов`язковими при проведенні інвентаризації та передбачені вимогами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України № 281/171/578/155 від 20.05.2008.
Крім того, позивач зазначає, що висновок про наявність надлишків нафтопродуктів був зроблений особами, які здійснювали перевірку, лише на підставі порівняння залишків з даними змінного звіту Форми № 17-НП та даними Х-звіту, які не є первинними документами.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016, позов задоволено.
При прийнятті зазначених судових рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що в розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, а ні Х-звіт, а ні змінний звіт за формою 17-НП не є первинними документами, що слугують підставою для обліку товарних запасів підприємств, а також документами, які підтверджують наявність не облікованого товару за місцем реалізації, а встановлення фактичної наявності необлікованого товару можливо лише шляхом проведення інвентаризації.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Черкасах оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно застосовано положення статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Зокрема зазначає, що дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій. Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою №17-НП,за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Сокар Петролеум" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи прийняті у справі судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку АЗС, що розташована за адресою: смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 1-з, яка належить ТОВ "Сокар Петролеум", з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складено акт від 22.02.2016 № 39/15-32-22-01/38305367.
Перевіркою встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - порушення ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації по наступним видам палива: ДП Nano у кількості 718,09 л, бензин А-92 у кількості 171,94 л, бензин А-95 у кількості 526,42 л, ДП Extra у кількості 202,74 л, Бензин А-95-Nano у кількості 79,44 л.
На підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2016 №0000042100, згідно з яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 62929,14 грн.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.
До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.