ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2020 року
м. Київ
справа №486/600/16-а
адміністративне провадження №К/9901/44265/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року у складі колегії суддів: Косцової І.П. (головуючий), суддів: Градовського Ю.М., Турецької І.О. у справі за його позовом до управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому, з урахуванням змін до позовних вимог, просив:
1.1 визнати протиправною відмову управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області у наданні пільг членам родини учасника бойових дій;
1.2 визнати протиправними дії відповідача щодо невірного визначення часу внесення до Єдиного державного автоматизованого реєстру інформації відносно нього та членів його сім`ї про наявність пільг на оплату житлово-комунальних послуг;
1.3 зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного автоматизованого реєстру інформацію щодо отримання позивачем статусу учасника бойових дій з 23 травня 2014 року та повідомити комунальні підприємства про наявність пільг у нього та у членів його родини на оплату житлово-комунальних послуг, а також провести відповідний розрахунок з 1 червня 2014 року.
2. Южноукраїнський міський суд Миколаївської області постановою від 11 листопада 2016 року позов задовольнив.
3. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 березня 2017 року, скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову, якою відмовив у задоволенні позову.
3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що особа набуває статусу учасника бойових дій з моменту прийняття відповідною комісією рішення про надання статусу учасника бойових дій та видачі цій особі посвідчення. Оскільки ОСОБА_1 отримав статус учасника бойових дій з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом, тобто, з 10 квітня 2015 року, саме з цієї дати на нього поширюються положення Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII).
Крім того, апеляційний суд зазначив, що відповідач правомірно відмовив у наданні пільг зазначеним особам, оскільки мати позивача - ОСОБА_2 не є непрацездатною особою та не перебуває на повному утриманні свого сина ОСОБА_1, а його неповнолітні сестри не ведуть з ним спільного господарства, тому вони не можуть бути визнаними членами сім`ї позивача у розумінні положень Закону №3551-XII, у зв`язку із цим не мають права на пільги відповідно до цього Закону.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
4.1 Позивач має право на пільги як учасник бойових дій, відповідно до наявного у нього посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 10 квітня 2015 року командуванням Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України.
4.2 30 жовтня та 4 грудня 2014 року мати позивача зверталася до відповідача з заявами, на підставі яких відповідач надав ОСОБА_1 пільги із місцевого бюджету і лише після надання відповідачем 6 травня 2015 року посвідчення учасника бойових дій інформацію про ОСОБА_1, останнього було внесено до Єдиного держаного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
4.3 Окрім того, позивач проживає в сім`ї, яка складається з його матері ОСОБА_2 та двох неповнолітніх сестер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач матері допомагає утримувати неповнолітніх сестер, що підтверджується їх спільним побутом.
4.4 У свою чергу, відповідач відмовив у нарахуванні вказаних пільг членам його сім`ї, так як на думку суб`єкта владних повноважень вони не належать до членів сім`ї позивача.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5.1. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що право на пільги в цьому ж розмірі, крім нього, мають і члени його родини - мати ОСОБА_2 та сестри - ОСОБА_5, ОСОБА_6, які проживають разом із ним, і ці пільги мають бути їм призначені з моменту внесення змін до Закону №3551-XII, а саме, з 23 травня 2014 року, а не з дати його звернення, як вважає відповідач.
6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. На його обґрунтування посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
9. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. 22 травня 2014 року набрав чинності Закон України від 6 травня 2014 року №1233-VII "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно якого частина перша статті 6 Закону №3551-XII доповнена пунктом 19 наступного змісту:
- учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також брали участь в антитерористичній операції.
11. Процедура надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначена Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (далі - Порядок №413).