РІШЕННЯ
Іменем України
Київ
07 вересня 2020 року
справа №9901/183/20
адміністративне провадження №П/9901/183/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Ханової Р. Ф.
суддів: Бившевої Л. І., Гончарової І. А., Олендера І. Я., Шипуліної Т. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Статілко Ю. С.
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Склярук Ю.В. в порядку самопредставництва
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності,
УСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, Вища рада правосуддя), в якому просив визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка полягає в порушенні встановленого частиною четвертою статті 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" строку розгляду дисциплінарної скарги позивача від 14 лютого 2020 року № М-146/22/7-20 щодо судді Верховного Суду ОСОБА_2 .
Адміністративний позов містить клопотання про витребування у відповідача статистичних даних про загальну кількість скарг, яку ОСОБА_3 як член Вищої ради правосуддя отримала із 14 лютого 2020 року (дата передачі скарги позивача) та щодо яких ОСОБА_3 станом на 12 липня 2020 року постановила відповідну ухвалу або закінчила попередню перевірку та передала їх на розгляд дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Відповідно до частин першої та другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.
Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 липня 2020 року відкрив провадження в цій справі, витребував у відповідача інформацію про загальну кількість скарг, отриману членом Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 за період із 14 лютого по 12 липня 2020 року, та загальну кількість скарг, щодо яких ОСОБА_3 постановила відповідну ухвалу або закінчила попередню перевірку та передала їх на розгляд дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя протягом зазначеного періоду, та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 11.00 07 вересня 2020 року.
07 серпня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю. У відзиві Вища рада правосуддя надала інформацію про загальну кількість скарг, отриману членом Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 за період із 14 лютого по 12 липня 2020 року, та загальну кількість скарг, щодо яких ОСОБА_3 постановила відповідну ухвалу або закінчила попередню перевірку та передала їх на розгляд дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя протягом зазначеного періоду.
07 вересня 2020 року під час судового засідання ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, представник Вищої ради правосуддя підтримав доводи викладені у відзиві на позов, у задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із дисциплінарною скаргою щодо судді Верховного Суду ОСОБА_2, яку зареєстровано 14 лютого 2020 року за № М-146/22/7-20.
Верховний Суд установив, що 19 лютого 2020 року член Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 надіслала листа № 412/0/19-20, в якому судді ОСОБА_2 запропоновано надати письмові пояснення щодо відомостей, викладених у дисциплінарній скарзі.
26 лютого 2020 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді ОСОБА_2, які зареєстровані відповідачем за № 1123/0/6-20.
18 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про дотримання встановлених законом строків розгляду дисциплінарної скарги та повідомлення про причини їх пропуску.
19 квітня та 16 травня 2020 року ОСОБА_1 подав до Вищої ради правосуддя також клопотання про ознайомлення з матеріалами справи за його скаргою від 14 лютого 2020 року № М-146/22/7-20.
На час подання позову жодного рішення за скаргою від 14 лютого 2020 року а № М-146/22/7-20 відповідач не ухвалив.
25 травня 2020 року Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відвід ОСОБА_3 від розгляду вказаної дисциплінарної скарги, отриманої відповідачем 27 квітня 2020 року. Ухвала Другої Дисциплінарної палати вмотивована відсутністю обставин, що викликають обґрунтований сумнів у неупередженості ОСОБА_3 .
Крім того, під час розгляду справи суд установив, що відповідно до діловодства Вищої ради правосуддя із 14 лютого по 12 липня 2020 року до члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 надійшло 306 справ і матеріалів з питань, які належать до повноважень Вищої ради правосуддя, з яких 287 скарг щодо дисциплінарного проступку судді.
Станом на 01 лютого 2020 року на розгляді члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 перебувало 198 матеріалів.
Загальна кількість скарг щодо дисциплінарного проступку судді, за наслідками розгляду яких член Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 протягом указаного періоду постановила відповідну ухвалу або Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя постановила ухвалу про відкриття дисциплінарної справи щодо судді, або повністю завершила розгляд становить 374.
За вказаний період ОСОБА_3 брала участь у 41 засіданні Вищої ради правосуддя, на яких розглянуто понад 800 питань. З них на 4 засіданнях ОСОБА_3 була доповідачем із 6 питань.
Також протягом цього періоду член Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 брала участь у 18 засіданнях Другої Дисциплінарної палати, на яких розглянуто понад 600 питань, з яких більше ніж із 140 питань ОСОБА_3 була доповідачем.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог та протиправності бездіяльності Вищої ради правосуддя позивач наводить такі аргументи.
Позивач зазначає, що строк розгляду скарги, поданої ним до Вищої ради правосуддя, на дату подання позову становить 151 день, що більше ніж у 2,5 раза порушує встановлені законом граничні строки розгляду дисциплінарних скарг.
Також позивач зазначає, що на дату подання цього позову відповідач не ухвалив жодного рішення за результатами розгляду скарги ОСОБА_1, а також відсутня інформація про постановлення членом Вищої ради правосуддя ОСОБА_3, яка є доповідачем у справі, ухвали щодо прав позивача чи винесення на розгляд дисциплінарної палати питання про відкриття провадження.
При цьому позивач звертає увагу на те, що скарга подана до Вищої ради правосуддя, не потребує багато часу для попередньої перевірки, адже базується на єдиному документі - рішенні НАЗК за результатами повної перевірки декларації ОСОБА_2 за 2017 рік. Затягування розгляду створює враження покривання відповідачем судді новоствореного Верховного Суду, що негативно впливає на авторитет Вищої ради правосуддя, Верховного Суду та судової влади загалом.
Посилаючись на частину четверту статті 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", позивач зазначає, що дисциплінарне провадження здійснюється в розумний строк. Строк здійснення дисциплінарного провадження не повинен перевищувати більше ніж шістдесят днів з моменту отримання дисциплінарної скарги.
Оскільки закон передбачає обов`язок Вищої ради правосуддя завершити розгляд скарги протягом 60-ти днів з моменту її подання, у позивача були всі легітимні очікування, що розгляд поданої ним скарги не буде тривати надмірно довго.
Бездіяльність Вищої ради правосуддя порушує право ОСОБА_1 як скаржника у дисциплінарному провадження щодо судді. Це право полягає в розгляді відповідачем дисциплінарної скарги своєчасно, протягом розумного строку, та безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності.
У відзиві на позовну заяву відповідач звертає увагу на те, що дії члена Вищої ради правосуддя під час здійснення ним попередньої перевірки щодо наявності ознак дисциплінарного проступку в діях судді не породжують жодних відносин управлінського характеру чи підпорядкування між Вищою радою правосуддя і скаржником в дисциплінарній скарзі. Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 в цій справі є передчасними, адже у цьому разі відсутній публічно-правовий спір, а тому порушення з боку Вищої ради правосуддя прав та інтересів позивача також відсутні.
Відповідач акцентує увагу на положеннях Закону України "Про Вищу раду правосуддя", які визначають лише строк розгляду дисциплінарної справи, який обчислюється з моменту її відкриття, а етап попередньої перевірки містить іншу вказівку, зокрема попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення дисциплінарного проступку, здійснюється доповідачем у розумний строк. Отже, позивач безпідставно ототожнює строк розгляду дисциплінарної справи зі строком проведення попередньої перевірки.
Також Вища рада правосуддя зазначає, що розумність строку повинна оцінюватися з урахуванням критеріїв (складність справи, поведінка скаржника, поведінка судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду для заявника). Навіть велика тривалість розгляду справи може бути визнана розумною з урахуванням певних індивідуальних обставин.
Відповідач у відзиві вказує на велику кількість скарг, які перебувають на розгляді члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 (понад 300 справ та матеріалів з питань, що належать до повноважень Вищої ради правосуддя, з яких 287 скарг щодо дисциплінарного проступку судді), а також зазначає, що ОСОБА_3 брала участь у 41 засіданні Вищої ради правосуддя, на яких розглянуто понад 800 питань, з яких на 4 засіданнях була доповідачем із 6 питань. Також у період із 14 лютого по 12 липня 2020 року ОСОБА_3 брала участь у 18 засіданнях Другої Дисциплінарної палати, на яких розглянуто понад 600 питань, з яких більше ніж із 140 питань ОСОБА_3 була доповідачем.