ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/3449/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
за участю представників:
позивача - Сімаченко А. О.,
відповідача - не з`явилися,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1 - не з`явилися,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 2 - не з`явилися,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 3 - не з`явилися,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - не з`явилися,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - не з`явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест"
на рішення Господарського суду Київської області від 23.04.2018 (суддя Янюк О. С.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 (Іоннікова І. А. - доповідач, судді Разіна Т. І., Сулім В .В.) у справі
за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1) Міністерство екології та природних ресурсів України,
2) Національний природний парк "Голосіївський",
3) Комунальне підприємство "Святошинське лісопаркове господарство",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1) ОСОБА_1,
2) ОСОБА_2,
про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест" (далі - ТОВ "Грінінвест"), у якій просив витребувати з незаконного володіння на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га за кадастровим номером 3210946200:01:042:0063, вартістю 93 711,00 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що спірне майно - земельна ділянка, площею 0,15 га, кадастровий номер 3210946200:01:042:0063, розташована за адресою: АДРЕСА_1 вибула із володіння держави поза її волею, що встановлено рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12.05.2015 у справі № 367/2698/13-ц, а відтак набуття відповідачем на підставі акта прийому-передачі від 30.12.2015 №1 нерухомого майна, як внеску до статутного капіталу ТОВ "Грінінвест", у власність спірної земельної ділянки здійснено з порушенням норм чинного законодавства, у зв`язку з чим прокурор, в порядку статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просить суд витребувати спірну земельну ділянку. Звертаючись з позовом у цій справі в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, прокурор посилається на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру" та обґрунтовує порушення інтересів держави тим, що Кабінет Міністрів України, як орган державної влади, уповноважений державою на розпорядження землями лісогосподарського призначення не звернувся до суду з позовом про витребування спірної земельної ділянки на користь держави в особі Кабінету Міністрів України у зв`язку з чим вказана бездіяльність дає підстави для представництва інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України.
3. Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2017 у справі № 911/3449/17 порушено провадження у справі; залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство екології та природних ресурсів України та Національний природний парк "Голосіївський".
4. Ухвалою господарського суду Київської області від 04.12.2017 у справі № 911/3449/17 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Святошинське лісопаркове господарство"; на стороні відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень у справі
5. Рішенням господарського суду Київської області від 23.04.2018 у справі №911/3449/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 позов задоволено повністю.
6. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, аргументовано тим, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника (держави) не з його волі, а тому дійшов висновку про наявність підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, для задоволення позовної вимоги прокурора про витребування у ТОВ "Грінінвест" земельної ділянки площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:042:0063 та передачі її у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
7. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області 25 сесії п`ятого скликання від 25.12.2008 №2028/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 " затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 ; передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .
8. На підставі вказаного рішення селищної ради, ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЖ № 469898 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 3210946200:01:042:0063.
9. На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.07.2009 (далі - договір) земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:042:0063, придбав ОСОБА_2, про що на державному акті на право власності на земельну ділянку зроблено відмітку про перехід права власності.
10. Як зазначено в пунктах 1.3, 1.4 договору, відповідно до відомостей, викладених у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданому відділом земельних ресурсів у місті Ірпені Київської області 23.03.2009 № 1059, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 77214,38 грн; відповідно до відомостей, викладених у витязі зі звіту про експертно-грошову оцінку земельної ділянки від 04.02.2009, виданому Приватним підприємством "Експерт-Land" 14.03.2009, ринкова вартість відчужуваної земельної ділянки становить 54 570 грн.
11. Відповідно до пункту 2.1 договору, продаж земельної ділянки вчинено за 77 214,38 грн.
12. Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Грінінвест" від 28.12.2015 №1 та акта прийому-передачі нерухомого майна як внеску до статутного капіталу від 30.12.2015 № 1 ОСОБА_2 передано належну йому земельну ділянку до статутного капіталу ТОВ "Грінінвест", про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30.08.2016 за № 31151219 внесено відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210946200:01:042:0063 за ТОВ "Грінінвест".
13. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12.05.2014 у справі № 367/2698/13-ц визнано недійсним рішення від 25.12.2008 № 2028/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ". У частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування державного акта серії ЯЖ № 469898 на право власності на земельну ділянку 3210946200:01:042:0063, виданого на ім`я ОСОБА_1 із відміткою про перехід права власності до ОСОБА_2 відмовлено.
14. Зазначеним судовим рішенням встановлено, що на момент прийняття Коцюбинською селищною радою Київської області рішення, межі смт Коцюбинське у передбаченому законом порядку не були визначені та встановлені. Коцюбинська селищна рада, приймаючи спірне рішення, не надала належної оцінки обставинам місця розташування спірної земельної ділянки в межах чи за межами селища, тому спірне рішення не відповідає вимогам земельного законодавства.
15. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 20.10.2014, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12.05.2014 у справі № 367/2698/13-ц скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним державного акта та його скасування, та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано недійсним державний акт серії ЯЖ № 469898 на право власності на земельну ділянку 3210946200:01:042:0063, виданого на ім`я ОСОБА_1 із відміткою про перехід права власності до ОСОБА_2 та вирішено скасувати державну реєстрацію даного державного акта. У решті рішення залишено без змін.
16. Даних про оскарження вказаних судових рішень у справі №367/2698/13-ц Єдиний державний реєстр судових рішень не містить.
17. З урахуванням положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), неправомірність передачі у власність земельної ділянки площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:042:0063, встановлено судом та є доведеним.
18. У позовній заяві прокурор зазначає, що на теперішній час спірна земельна ділянка розташована в межах земель природно-заповідного фонду, а саме - національного природного парку "Голосіївський". Вказане також підтверджено Міністерством екології та природних ресурсів України у наданих суду письмових поясненнях.
19. Указом Президента України від 01.05.2014 № 446/2014 "Про зміну меж національного природного парку "Голосіївський" змінено межі національного природного парку "Голосіївський" шляхом розширення його території на 6 462,62 гектара за рахунок земель Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", що включаються до складу національного природного парку "Голосіївський" без вилучення у землекористувача.
20. Згідно з пояснювальною запискою та проектними матеріалами до вищевказаного Указу Президента, розширення зазначеного заказника відбулося за рахунок лісових земель КП "Святошинське лісопаркове господарство", у тому числі його кварталів 100, 101, 110, 111, 113, 116, 117 Київського лісництва та кварталів 18, 27, 51 Святошинського лісництва.
21. Листом від 08.10.2014 № 331 ВО "Укрдержліспроект" надало перелік кадастрових номерів ділянок, які накладаються на квартали та виділи Київського та Святошинського лісництв.
22. 18.03.2015 Державною інспекцією сільського господарства в Київській області проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт А63/180.
23. Зі змісту зазначеного акта вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3210946200:01:042:0063 відповідно до картосхеми території перспективної для створення Святошинсько-Біличанської філії НПП "Голосіївський" попереднього функціонального значення попадає в 111 квартал.
24. Прокурор звернувся до господарського суду з цим позовом, вважаючи, що на момент вирішення спору, в силу приписів статей 122, 149 Земельного кодексу України, право розпорядження спірною земельною ділянкою віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, оскільки вона розташована на землях природно-заповідного фонду, які віднесено до природоохоронного призначення.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
25. Не погоджуючись із рішенням господарського суду Київської області від 23.04.2018 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі №911/3449/17, ТОВ "Грінінвест" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
26. ТОВ "Грінінвест" посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та вказує на те, що: 1) суди попередніх інстанцій визнаючи встановленими обставини з посиланнями на положення частини 4 статті 75 ГПК України не надали належної оцінки тим фактам, що особи стосовно яких встановлювалися такі обставини не є учасниками цієї справи; 2) наявність позитивних висновків державних органів і видача державного акта про право власності на земельну ділянку виключають підстави витребування земельної ділянки з власності відповідача на користь держави у порядку статті 388 ЦК України, як такої що вилучена з власності держави без її згоди; 3) приналежність земельних ділянок до складу земель природно-заповідного фонду визначається лише на підставі проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду; 4) висновки судів побудовані на припущеннях не підтверджених належними доказами; 5) прокурором не доведено підтвердження повноважень щодо представництва інтересів Кабінету Міністрів України саме у цій справі; 6) суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували до спірних правовідносин положення про позовну давність.
Доводи інших учасників справи
27. У відзиві на подану касаційну скаргу заступник прокурора Київської області просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
28. Кабінет Міністрів України у відзиві на касаційну скаргу просить оскаржувані рішення та постанову залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Позиція Верховного Суду
29. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
30. Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
31. Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
32. Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
33. Неправомірність передачі у власність спірної земельної ділянки встановлено рішенням Ірпінського міського суду Київської області, яке набрало законної сили, тобто є доведеним.
34. При цьому у судів у цій справі відсутні повноваження щодо надання оцінки належності та допустимості доказів, з оцінки яких суди виходили, приймаючи зазначене судове рішення, тому посилання скаржника на те, що рішення у цивільній справі прийняте за наявності іншого рішення в адміністративній справі, яким встановлено протилежні факти, неналежні.
35. За змістом статей 317, 319, 321 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
36. Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
37. Частинами 1, 3 статті 388 ЦК України визначено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
38. Прокурор, звертаючись з позовом у цій справі в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, обґрунтовує порушення інтересів держави у незаконному вибутті земельної ділянки, що належить до земель природоохоронного призначення, без згоди Кабінету Міністрів України та передачу її у приватну власність.
39. Статтею 13 ЗК України передбачено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
40. За змістом частини 8 статті 122 ЗК України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу.
41. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
42. Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.
43. Перший протокол ратифікований Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і з огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.
44. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", рішення від 21.02.1986 у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства") положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.
45 Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
46. Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.
47. Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.