Постанова
Іменем України
03 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 686/6563/18
провадження № 51- 6347 км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Браїло І.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2019 року та вирок Хмельницького апеляційного суду від 13 грудня 2019 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018240010000428, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставин
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено цивільні позови, а також питання про речові докази та процесуальні витрати у провадженні.
Вироком Хмельницького апеляційного суду від 13 грудня 2019 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано, ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 1 ст.121 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки, в решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, 19 січня 2018 року о 14:37 год., перебуваючи біля приміщення магазину "Офіс-центр", по вул.Подільській, 93 у м. Хмельницький, в ході конфлікту із ОСОБА_3, діючи умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс останньому кулаками обох рук три удари в обличчя, після чого кинув його на землю та наніс кулаками обох рук не менше чотирьох ударів по голові та обличчі. Потім, з метою припинення побиття потерпілого, до нього підбігла його дружина ОСОБА_4, яка відтіснила ОСОБА_1 убік. Проте останній, з метою подальшого заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, який сидів на землі, знову підійшов до нього та з лівого боку почергово лівою та правою ногою, умисно, наніс по одному удару по лівій боковій частині тулуба ОСОБА_3 .
В результаті дій ОСОБА_1, ОСОБА_3 заподіяно тяжке тілесне ушкодження, яке в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняє загрозливі для життя явища і котре без надання медичної допомоги, за звичайним перебігом, могло б закінчитись смертю.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
В обґрунтування своєї позиції вказує, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи вирок місцевого суду, належним чином не врахував дані про його особу, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, внаслідок чого призначив покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі, через суворість. Вважає, що його виправлення можливе без реального відбування покарання, із застосуванням положень ст.75 КК України.
Крім того, засуджений зазначає, що на момент касаційного розгляду він в повному обсязі відшкодував потерпілому заподіяну шкоду і останній немає до нього жодних претензій, а також, співмешканка засудженого вагітна. Однак, дані обставини не були відомі на момент розгляду справи нижчими судами.
Позиції інших учасників судового провадження
Від потерпілого ОСОБА_3 надійшла заява у якій він вимоги касаційної скарги ОСОБА_2 підтримує та просить задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні, посилаючись на безпідставність доводів скарги засудженого, заперечив проти її задоволення.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Єдиним доводом касаційної скарги є те, що покарання, призначене ОСОБА_2, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу внаслідок суворості, через не застосування ст.75 КК України. Цей довід не заслуговує на увагу з огляду на наступне.
Положеннями статті 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.