Постанова
Іменем України
03 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 129/2268/18
провадження № 51-507 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Браїло І.Г.,
захисника Човганюк А.М.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2018 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2019 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020120000331, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 5 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2019 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання змінено. Призначено ОСОБА_1 покарання із урахуванням положень ч. 2 ст. 69 КК України - без конфіскації майна. В решті вирок залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 21 липня 2018 року приблизно о 08:00 год., умисно, таємно, шляхом проникнення до будинку АДРЕСА_2, викрав кошти ОСОБА_2 на загальну суму 596 193 грн, що є особливо великим розміром.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що суд порушив його право на захист, оскільки в судове засідання не було викликано захисника із яким він уклав угоду на досудовому слідстві.
Місцевим судом порушено принцип безпосередності дослідження доказів, закріплений у ст.23 КПК України, оскільки надані стороною обвинувачення письмові докази судом не досліджувались, а оголошувалась лише їх назва.
Зазначає, що технічний запис судового засідання в суді першої інстанції неможливо прослухати, тому можна вважати, що він відсутній.
Вказує, що при призначенні покарання суд не повною мірою врахував дані про його особу та безпідставно не звільнив його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції допущені порушення залишив поза увагою. Крім того, всупереч положень ст.419 КПК України, не дав відповіді на усі доводи апеляційної скарги сторони захисту та не зазначив підстав, з яких скаргу визнано необґрунтованою.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений та захисник у суді касаційної інстанції вимоги касаційної скарги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні, посилаючись на безпідставність доводів скарги засудженого, просив залишити її без задоволення.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
Касаційні доводи засудженого про порушення місцевим судом його права на захист, оскільки в судове засідання не було викликано захисника, із яким він укладав угоду на досудовому слідстві, є безпідставними.
Одним із прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, є право на захист яке, крім іншого, включає в себе юридичну допомогу, закріплене в підпункті "с" пункту 3. Воно становить одну з основоположних засад справедливого судового розгляду. Пункт 3 статті 6 Конвенції кореспондується зі статтею 59 Конституції та статтею 20 Кримінального процесуального кодексу України. Стаття 7 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на засадах забезпечення права на захист.
Підпункт "с" пункту 3 статті 6 Конвенції передбачає право обвинуваченого "захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя".
Таким чином, це право включає три окремі елементи: право захищати себе особисто, право на юридичну допомогу захисника і за умов - за браком коштів для оплати юридичної допомоги та коли цього вимагають інтереси правосуддя - право на безоплатну правову допомогу, та, за певних умов, передбачає елемент вибору.
Стаття 59 Конституції України гарантує право кожного на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав.
На підставі положень статті 48 КПК України захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні.
З аналізу вищенаведених норм випливає, що особа є вільною у своєму виборі щодо залучення захисника у кримінальному процесі.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження вбачається, що на досудовому слідстві у ОСОБА_1 був захисник - адвокат Луговський А.С. Проте, 31 липня 2018 року, обвинувачений уклав угоду з іншим захисником - адвокатом Човганюк А.М., повноваження якої підтверджені належними документами, що містяться у матеріалах справи. Таким чином, у розпорядженні місцевого суду не було жодних даних, які б вказували про наявність у обвинуваченого ще одного захисника. Тому саме адвокат Човганюк А.М., яку ОСОБА_1 вільно обрав захисником своїх прав, брала участь в засіданнях судів нижчих інстанцій, здійснюючи захист прав та інтересів обвинуваченого.
Об`єктивних даних про порушення судом прав ОСОБА_1 на захист, передбачених ч.3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України, ст. 20, 52 КПК України, у матеріалах справи не міститься.