Постанова
іменем України
3 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 243/9315/17
провадження № 51 - 5871 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О.П.,
суддів Кравченка С.І., Білик Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Глушкової О.О.,
прокурора Костюка О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Чередниченка Р.В. на вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 липня 2019 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 7 жовтня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050510002187, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Екібастуз Павлоградської області, Казахстан, зареєстрованого у АДРЕСА_1 ), фактично проживає у тому ж населеному пункті по АДРЕСА_2,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 липня 2019 року ОСОБА_1 засуджено та призначено покарання: за ч. 1 ст. 310 КК України у виді арешту на строк 3 місяці, за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили постановлено не обирати.
Прийнято рішення щодо розподілу процесуальних витрат та долі речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він в один із днів 2017 року, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 ), діючи умисно, незаконно посіяв у землю насіння коноплі та надалі незаконно виростив для особистого вживання без мети збуту одинадцять рослин коноплі.
Крім того, в 2017 році, в невстановлені дату й час, ОСОБА_1 умисно, незаконно з посіяних та вирощених ним кущів обірвав декілька гілок з листям коноплі, які надалі висушив і зберігав на території свого домоволодіння як особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 130,81 г (в перерахунку на суху речовину 117,83 г) для особистого вживання, без мети збуту.
Донецький апеляційний суд ухвалою від 7 жовтня 2019 року вирок місцевого суду змінив, виключивши з нього посилання на кваліфікуючу ознаку дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України - придбання наркотичного засобу.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Чередниченко Р.В. на підставах, передбачених ст. 414 КПК України, просить змінити судові рішення та до призначеного ОСОБА_1 покарання застосувати положення ст. 75 КК України. Посилається на стан здоров`я засудженого та дані, що характеризують його особу. Також зазначає про визнання ОСОБА_1 своєї вини та добровільне проходження ним курсу лікування від наркозалежності.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу захисника надійшли заперечення від прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, в яких останній просить залишити оскаржені судові рішення без зміни як законні, а касаційну скаргу - без задоволення як необґрунтовану.
Прокурор Костюк О.С. просив залишити судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни як законні, а касаційну скаргу захисника - без задоволення як необґрунтовану.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 309 та ч. 1 ст. 310 КК України в касаційній скарзі не оспорюються, тому колегія суддів в цій частині судові рішення не перевіряє.
Доводи захисника Чередниченка Р.В., наведені ним у касаційній скарзі, про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень і особі засудженого через суворість є безпідставними.