Постанова
Іменем України
03 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 748/1046/19
провадження № 51-1706 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Короля В.В., Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Титаренка Ю.О.,
захисника Сікача О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Сікача О.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 серпня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270270000038, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 серпня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 02 січня 2019 року близько 18:00, маючи умисел на заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливий мотив з метою власного збагачення, прибув до домоволодіння АДРЕСА_2, та шляхом відкриття незамкнених вхідних дверей проник до будинку, де, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої ОСОБА_2, відкрито викрав належні їй грошові кошти у розмірі 50 грн, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року апеляційну скаргу захисника Сікача О.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 серпня 2019 року - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Сікач О.І., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок місцевого суду й ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує, що встановлені місцевим судом фактичні обставини не відповідають кваліфікації дій ОСОБА_1 . Зокрема, місцевий суд не визначився, чи мало місце застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, при цьому у вироку відсутні всі кваліфікуючі ознаки злочину, за який засуджено ОСОБА_1 . Крім того, наголошує, що суд лише обмежився критичним відношенням до показань свідків сторони захисту, оскільки їхні показання суперечать версії обвинувачення, а тому не можна вважати, що вину засудженого доведено поза розумним сумнівом. Вказує, що апеляційним судом повторно допитано лише потерпілу, тоді як стороною захисту ставилось питання про дослідження звукозаписів судових засідань, допит слідчого, повторний допит свідків, дослідження письмових доказів та надання їм іншої оцінки. Разом з тим апеляційний суд не навів підстав відмови в задоволенні такого клопотання захисника. Також вказує, що під час призначення покарання судами не враховано того, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні захисник Сікач О.І. підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити. Крім того, захисник просив вважати подані ним доповнення до касаційної скарги як його пояснення під час касаційного розгляду.
Прокурор Титаренко Ю.О. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення касаційної скарги захисника.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У касаційній скарзі захисник Сікач О.І., вказуючи на допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок місцевого суду й ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Як убачається з вироку, місцевий суд дійшов переконання, що доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, за встановлених обставин ґрунтуються на доказах, досліджених та належно оцінених у судовому засіданні.
Такі висновки суд зробив на підставі показань потерпілої ОСОБА_2, свідка ОСОБА_3 . Також судом першої інстанції покладено в основу обвинувального вироку як докази дані, що містяться у: протоколі огляду місця події від 11 січня 2019 року; протоколі пред`явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_2 за фотознімками від 12 січня 2019 року; протоколі пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_3 за фотознімками від 13 січня 2019 року; протоколі слідчого експерименту від 05 квітня 2019 року; протоколі огляду предмета від 08 квітня 2019 року.
Разом з тим місцевий суд критично поставився до показань свідків, допитаних за клопотанням сторони захисту, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які є близькими родичами засудженого, показань свідків ОСОБА_7 й ОСОБА_8, які є сусідами засудженого, а також свідка ОСОБА_9, який перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_1 . З огляду на викладене місцевим судом такі показання не взято до уваги та розцінено як версію захисту.
Не погоджуючись з вказаним вироком місцевого суду, захисник Сікач О.І. оскаржив його в апеляційному порядку. При цьому у своїй апеляційній скарзі захисник просив суд апеляційної інстанції в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України повторно допитати обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілу ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, викликати та допитати слідчу Волкову К.І., дослідити письмові докази, надані стороною обвинувачення, дослідити технічні записи судових засідань, дослідити речові докази.
Також захисник ставив питання перед апеляційним судом про дослідження диску "Axent DVD+R" з написом 07724 КВ, який знаходиться у матеріалах кримінального провадження, з інформацією про телефонні дзвінки належного ОСОБА_1 абонентського номеру НОМЕР_1 оператора мобільного зв`язку ТОВ "Лайфселл" з метою встановлення його фактичного місця перебування у момент вчинення інкримінованого йому злочину.