Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
місто Київ
справа № 307/972/15
провадження № 61-3503св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕСТА", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА",
позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 січня 2020 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Кондора Р. Ю., Бисаги Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції заявника
У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕСТА" (далі - ТОВ "ФК "ВЕСТА"), яке змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" (далі - ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"), звернулося до суду із заявою про заміну стягувача Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") на його процесуального правонаступника ТОВ "ФК "ВЕСТА".
Вимоги заяви обґрунтовувалися тим, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 серпня 2015 року у справі № 307/972/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором від 25 червня 2008 року № 0392/08/26-CLNv у розмірі 9 184, 41 дол. США.
Оскільки згідно з договором про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 26 березня 2019 року № 0002/19/5, укладеним між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "ФК "ВЕСТА", відбулося відступлення права вимоги, зокрема й за кредитним договором від 25 червня 2008 року № 0392/08/26-CLNv, заявник просив замінити стягувача ПАТ "Банк Форум" на його процесуального правонаступника ТОВ "ФК "ВЕСТА" у справі № 307/972/15-ц за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за згаданим кредитним договором.
Стислий виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 заперечував проти задоволення заяви, зазначив, що заміна стягувача можлива лише у межах відкритого виконавчого провадження, проте станом на момент подання заяви про заміну стягувача відсутні відомості про відкрите виконавче провадження з виконання рішення про стягнення заборгованості.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 вересня 2019 року замінено сторону виконавчого провадження у справі
№ 307/972/15-ц за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом заміни стягувача його правонаступником ТОВ "ФК "ВЕСТА".
Ухвала суду першої інстанції обґрунтовувалася тим, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок чого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах. Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором факторингу є підставою правонаступництва у певних відносинах; правонаступник кредитора має право звертатися до суду із заявою про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 січня 2020 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, у задоволенні заяви ТОВ "ФК "ВЕСТА" про заміну стягувача його правонаступником відмовлено.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у заміні стягувача його правонаступником, апеляційний суд зазначив, що заміна сторони у виконавчому проваджені відбувається в межах відкритого виконавчого провадження. Матеріали справи не містять і заявником не надано доказів, що на день подання заяви про заміну сторони правонаступником наявне зареєстроване виконавче провадження та чи взагалі пред`являвся виконавчий лист до примусового виконання.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 20 лютого 2020 року із застосуванням засобів поштового зв`язку, ТОВ "ФК "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 січня 2020 року і залишити в силі ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 вересня 2019 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник визначив:
- оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права;
- постанова суду апеляційної інстанції не відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 16059св18), від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 25 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені
пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 серпня 2015 року у справі № 307/972/15-ц стягнуто із ОСОБА_1 на користь
ПАТ "Банк Форум" суму в 9 184, 41 дол. США заборгованості за кредитним договором від 25 червня 2008 року № 0392/08/26-CLNv та 3 060, 05 грн судового збору.
Згідно з договором про відступлення прав вимоги від 26 березня 2019 року № 0002/19/5 відбулося відступлення права вимоги, зокрема й за кредитним договором від 25 червня 2008 року № 0392/08/26-CLNv. За умовами цього договору ТОВ "ФК "ВЕСТА" набуло прав кредитора до ОСОБА_1 щодо стягнення з нього на користь ПАТ "Банк Форум" 9 184, 41 дол. США та 3 060, 05 грн.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
В оцінці висновків апеляційного суду про неможливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження у разі відсутності відкритого виконавчого провадження Верховний Суд врахував таке.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
На підставі частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.