Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № справа № 1512/11500/2012
провадження № 61-9948св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявники: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до Департаменту міського господарства Одеської міської ради, комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості", Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним розпорядження та свідоцтва про право власності на домоволодіння, визнання недійсним рішення міської ради, скасування державних актів на право власності на земельну ділянку, зобов`язання скасувати реєстрацію та здійснити реєстрацію, визнання права власності, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсною угоду про землекористування, визначення землекористування та виділення в натурі частини житлового будинку; за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_4, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, виконавчий комітет Одеської міської ради, Департамент міського господарства Одеської міської ради, про визнання недійсним розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 червня 2020 року у складі колегії суддів Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 18 грудня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково, позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено.
Скасовано частково у розмірі 1/6 частини свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_4 14 лютого 2002 року.
Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування на приміщення, які складаються з: 3-1 - кухня 9,9 кв.м, 3-2 - житлова кімната 9,1 кв.м ("а-1"), 3-4 - веранда 6,6 кв.м ("а-4") у розмірі 1/6 частини, що складає 4,27 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано в частині запис у Реєстрі права власності на земельну ділянку від 14 липня 2004 року, здійснений на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 17 березня 2004 року площею 0,0831 га та державний акт на право власності на земельну ділянку від 14 липня 2004 року площею 0,0831 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, який виданий на ім`я ОСОБА_5 на підставі рішення Одеської міської ради від 17 грудня 2002 року, в розмірі 112,71 кв. м, у межах: від границі огороджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду (від точки 2) по прямій лінії на відстані 6,13 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 5); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,29 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 6); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 10,36 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем до перетинання з кордоном огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 7); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 5,40 м по межі огороджувального забору із суміжним землекористувачем (до точки 8); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,80 м (до точки 9 ); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 6,46 м по внутрішній стіні житлового будинку літ. "А", розташованої між приміщеннями 1-6 житлова і 3-2 житлова, 3-1 кухня (до точки 10); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 10,37 м внутрішній стіні житлового будинку літ. "А", що розташована між приміщеннями 3-3 житлова та 3-1 кухня до перетину із зовнішньою стіною житлового будинку літ. "А" і далі в тому ж напрямку по прямій лінії (до точки 11); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,9 м до перетину з кордоном огороджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду до початкової точки відліку (до точки 2), відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17 березня 2014 року №013/2014.
Визнано недійсним в частині рішення Одеської міської ради від 17 березня 2002 року про надання дозволу на передачу в приватну власність шляхом безоплатної приватизації земельної ділянки, зазначеної у державному акті на право власності на землю на ім`я ОСОБА_5, в межах: від границі огороджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду (від точки 2) по прямій лінії на відстані 6,13 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 5); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,29 м по межі огороджувального забору із суміжним землекористувачем (до точки 6); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 10,36 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем до перетину з кордоном огороджувального забору із суміжним землекористувачем (до точки 7); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 5,40 м по межі огороджувального забору із суміжним землекористувачем (до точки 8); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,80 м (до точки 9 ); далі в тому самому напрямку по прямій лінії на відстані 6,46 м по внутрішній стіні житлового будинку літ. "А", розташованої між приміщеннями 1-6 житлова і 3-2 житлова, 3-1 кухня (до точки 10); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 10,37 м внутрішній стіні житлового будинку літ. "А", що розташована між приміщеннями 3-3 житлова та 3-1 кухня до перетину із зовнішньою стіною житлового будинку літ. "А" і далі в тому ж напрямку по прямій лінії (до точки 11); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,9 м до перетину з кордоном огороджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду до початкової точки відліку (до точки 2), відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17 березня 2014 року.
Встановлено порядок користування для ОСОБА_4 частиною домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 3-1 кухня площею 9,9 кв. м; 3-2 житлова кімната площею 9,1 кв. м ("а-1"); 3-4 веранда площею 6,6 кв. м ("а-4").
Встановлено порядок користування для ОСОБА_4 частиною земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, а саме: від границі огороджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду (від точки 2) по прямій лінії на відстані 6,13 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 5); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,29 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 6); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 10,36 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем до перетину з кордоном огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 7); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 5,40 м по межі огороджувального забору з суміжним землекористувачем (до точки 8); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,80 м (до точки 9 ); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 6,46 м по внутрішній стіні житлового будинку літ. "А", розташованої між приміщеннями 1-6 житлова і 3-2 житлова, 3-1 кухня (до точки 10); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 10,37 м внутрішній стіні житлового будинку літ. "А" , розташованої між приміщеннями 3-3 житлова та 3-1 кухня до перетину із зовнішньою стіною житлового будинку літ. "А" і далі в тому самому напрямку по прямій лінії (до точки 11); з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 4,9 м до перетину з кордоном огороджувального забору, розташованого з боку тупикового проїзду до початкової точки відліку (до точки 2), відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17 березня 2014 року.
Визнано недійсною угоду про порядок користування земельною ділянкою від 04 листопада 2002 року, укладену між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, стосовно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму компенсації вартості надлишкової площі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 134 228 грн.
У решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
У зустрічному позові ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про знесення самовільно збудованих приміщень відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23 лютого 2015 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 вересня 2015 року ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 лютого 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 6-9798св15).
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до департаменту міського господарства Одеської міської ради, КП "ОМБТІ та РОН", Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним розпорядження та свідоцтва про право власності на домоволодіння, визнання недійсним рішення Одеської міської ради та скасування державних актів на земельну ділянку, зобов`язання КП "ОМБТІ та РОН" скасувати реєстрацію та здійснити реєстрацію, визнання права власності, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсної угоди про землекористування, визначення землекористування та виділення в натурі частини житлового будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_4, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, виконавчий комітет Одеської міської ради, департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання недійсним розпорядження та зобов`язання знести збудовані приміщення в частинах відмови у виділенні ОСОБА_4 ідеальної частки з домоволодіння, стягнення суми компенсації вартості надлишкової площі земельної ділянки скасовано.
Ухвалено в цих частинах нове рішення.
Виділено в натурі ОСОБА_7 частку майна відповідно до її ідеальної частини в розмірі 1/6 частини від кімнат: 3-1 - кухня площею 9,9 кв. м; 3-2 - житлова кімната площею 9,1 кв. м; 3-4 - веранда площею 6,6 кв. м, що складає 4,27 кв. м домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 розмір грошової компенсації, яка належить ОСОБА_4, за різницю у площі земельної ділянки в сумі 221 643 грн.
В іншій частині рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до департаменту міського господарства Одеської міської ради, КП "ОМБТІ та РОН", Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним розпорядження та свідоцтва про право власності на домоволодіння, визнання недійсним рішення Одеської міської ради та скасування державних актів на земельну ділянку, зобов`язання КП "ОМБТІ та РОН" скасувати реєстрацію та здійснити реєстрацію, визнання права власності, визнання недійсним договору дарування, визнання недійсної угоди про землекористування, визначення землекористування та виділення в натурі частини житлового будинку, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_4, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, виконавчий комітет Одеської міської ради, департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання недійсним розпорядження та зобов`язання знести збудовані приміщення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 року у незміненій частині та рішення Апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2015 року залишено без змін.
У квітні 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просили суд ухвалити додаткове рішення, яким, з урахуванням вступу у справі правонаступників померлої ОСОБА_4 : виділити їм в натурі, як правонаступникам власника 1/6 частки будинку АДРЕСА_1 житлову кімнату "3-3", площею 15,4 кв. м, на праві спільної сумісної власності; право спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1 припинити; визнати за ними право власності на горищне приміщення та покрівлю, що знаходяться безпосередньо над житловою кімнатою "3-2", площею 9,1 кв. м, кухнею "3-1", площею 9,9 кв. м, над прибудовою "а4", загальною площею 14,4 кв. м та над житловою кімнатою "3-3", площею 15,4 кв. м у зазначеному будинку, а також на частину огорожі "1-3" з боку тупикового проїзду від точки "7" до точки "2" та від точки "7" до точки "8".
Короткий зміст судового рішення
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 червня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що підстави для ухвалення додаткового рішення, викладені у заяві, фактично є новими позовними вимогами, з якими заявники не позбавлені права звернутися до суду на загальних підставах.
Крім того, наразі складу суду, який ухвалював судове рішення в апеляційному порядку, утворити неможливо.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просили скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції