Постанова
Іменем України
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 394/492/17
провадження № 61-38150св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач -товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кочубій",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кочубій" на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2018 року у складі судді Запорожця О. М. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 травня 2018 року у складі колегії суддів: Авраменко Т. М., Чельник О. І., Черненка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства
з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кочубій" (далі -
ТОВ "Агрофірма "Кочубій") про визнання додаткового договору до договору оренди землі недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 30 серпня 2002 року вона є власником земельної ділянки, загальною площею 5,05 га, розташованої на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.
05 грудня 2005 року між нею та ТОВ "Агрофірма "Кочубій" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого вона передала товариству в оренду вищевказану земельну ділянку строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У березні 2017 року їй стало відомо, що 10 вересня 2007 року нібито між нею та відповідачем укладено додатковий договір до зазначеного договору оренди землі від 20 грудня 2005 року, згідно з якими збільшено строк дії основного договору до 15 років.
У квітні 2017 року вона зверталася до відповідача із заявою про відмову продовжувати строк дії договору оренди землі і виявила бажання
у подальшому самостійно обробляти належну їй земельну ділянку.
ТОВ "Агрофірма "Кочубій" дій щодо повернення їй земельної ділянки
не вчинило та продовжувало її обробляти, посилаючись на укладену додаткову угоду.
Спірну додаткову угоду до договору оренди землі було укладено
і оформлено без її відома, про існування цього договору їй не було відомо, вона його не підписувала, отже, такі обставини свідчать про недійсність цього договору.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати додатковий договір до договору оренди землі від 05 грудня 2005 року, укладений
10 вересня 2007 року від її імені з ТОВ "Агрофірма "Кочубій", недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області
від 25 січня 2018 року у задоволенні заяви представника ТОВ "Агрофірма "Кочубій" про застосування позовної давності відмовлено. Позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним додатковий договір від 10 вересня 2007 року № 1
до договору оренди землі від 20 грудня 2005 року № 381, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма "Кочубій" в особі директора ОСОБА_2 терміном на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірний додатковий договір до договору оренди землі позивачка не підписувала,
що підтверджується висновком експерта судово-почеркознавчої експертизи Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03 листопада 2017 року, повноваження на це іншій особі не надавала, що свідчить про відсутність волевиявлення власника земельної ділянки на продовження строку її оренди та на підставі
статей 203, 215 ЦК України є підставою для визнання цього договору недійсним. Про укладення спірного додаткового договору до договору оренди землі позивачка довідалася лише у березні 2017 року, а, отже, саме
з цього часу вона дізналася про порушення своїх прав, а з позовом до суду звернулася у серпні 2017 року, тобто у межах позовної давності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 травня
2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма "Кочубій" залишено без задоволення. Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності
та дійшов правильного висновку про те, що у ОСОБА_1 було відсутнє волевиявлення на продовження строку оренди, оскільки згідно
з висновком експерта судово-почеркознавчої експертизи Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз
від 03 листопада 2017 року вона, як власник земельних ділянок, спірний додатковий договір до договору оренди землі не підписувала, повноваження на це іншій особі не надавала.
Також, суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачка звернулася з позовом до суду
у межах позовної давності, оскільки вона не знала і не могла дізнатися про порушення свого права до березня 2017 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду,
ТОВ "Агрофірма "Кочубій", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи
із Новоаргангельського районного суду Кіровоградської області.
У грудні 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства.
ТОВ "Агрофірма "Кочубій" зазначало, що позивачка отримувала орендну плату за користування її земельною ділянкою за період з 2010 року
по 2017 рік, а, тому, як товариство вважало, такі дії останньої свідчать про обізнаність про укладення спірного додаткового договору до договору оренди землі та згоду на продовження використання земельної ділянки товариством.
Вважало, що позивачка не мала об`єктивних перешкод довідатися про наявність спірного додаткового договору з часу його укладення у 2007 році, тому вона звернулася до суду з пропуском позовної давності.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,05 га, яка розташована на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 321015 (а. с. 10).
20 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма "Кочубій" було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на 10 років. Цей договір зареєстровано Кіровоградською регіональною філією ДП "Центр ДЗК"
06 квітня 2006 року № 381 (а. с. 6-7).
У пункті 43 вказаного договору зазначено, що він укладений у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один із яких знаходиться
у орендодавця, другий - у орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію.
10 вересня 2007 року від імені ОСОБА_1 було укладений додатковий договір № 1 до договору оренди землі від 20 грудня 2005 року № 381
з ТОВ "Агрофірма "Кочубій", який зареєстровано у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" при Державному Агентстві земельних ресурсів України 26 вересня 2007 року за № 468
(а. с. 8).
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 03 листопада
2017 року № 454/455/17-27, яка проведена Кропивницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, підпис від імені ОСОБА_1 у додатковому договорі
від 10 вересня 2007 року № 1 до договору оренди землі від 20 грудня
2005 року № 381 виконаний не самою ОСОБА_1, а іншою особою без наслідування її підпису (а. с. 55-61).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня
2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції
до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ТОВ "Агрофірма "Кочубій" підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства,
а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.