Постанова
Іменем України
02 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 355/1284/18
провадження № 61-4649св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Баришівського районного суду Київської області від 22 жовтня 2018 року у складі судді Лисюка О. Д. та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Мазурик О. Ф., Стрижеуса А. М.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі -АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтований тим, щовідповідно до укладеного договору № б/н від 01 грудня 2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердивсвою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку (далі - Умови та Правила), які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, становить договір про надання банківських послуг. Відповідач зобов`язався щомісяця повертати заборгованість за кредитом, відсотки та інші витрати згідно з Умовами та Правилами.
Банк виконав взяті на себе зобов`язання, проте ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 21 червня 2018 року має заборгованість у розмірі 16 377,34 грн, яка становить: 5 693,10 грн - заборгованість за кредитом; 2 269,62 грн - заборгованість за процентами; 7 158,56 грн - заборгованість за пенею, штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил: 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 756,06 грн - штраф (процентна складова).
Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 01 грудня 2013 року у розмірі 16 377,34 грн та судові витрати.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанції
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 22 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 року, в позові відмовлено.
Відмовивши в позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності позову, того, що позивач не надав до справи витяг з Умов та Правил підписаний позичальником, а також не довів, що під час підписання анкети - заяви відповідач був ознайомлений саме з цими Умовами та Правилами. Позивач не надав належні і допустимі докази відкриття на ім`я відповідача рахунку, видачі йому кредитної картки, її тип і строк дії, зарахування кредитних коштів на таку картку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Баришівського районного суду Київської області від 22 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 року, просило скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суди не з`ясували всі обставини, що мають значення для справи.
Суди не звернули уваги, що укладаючи кредитний договір, сторони за власним волевиявленням досягли істотних умов і власноручно його підписали, чим взяли на себе зобов`язання виконувати його належним чином. Позичальник отримав кредитний ліміт на кредитну карту та користувався кредитним лімітом банку, що вбачається з розрахунку заборгованості.
Відповідно до заяви відповідач зобов`язався виконувати Умови та Правила, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті банку. Відсутність підпису відповідача на Умовах та Правилах не вказує на те, що він не був ознайомлений з ними, не означає відсутність договірних правовідносин між сторонами та відсутність заборгованості.
Суди не врахували правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 755/18246/15-ц, провадження № 61-3320св18.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у березні 2019 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд першої інстанціївстановив, що АТ КБ "ПриватБанк" не надало суду доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником Пам`ятки Клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг, Правил надання послуг (виконання робіт) і Тарифів, щоб в сукупності із заявою підтверджує про наявність між сторонами договірних відносин про надання банківських послуг.
Позивач не надав доказів відкриття на ім`я відповідача рахунку, виписки із рахунку на підтвердження руху грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості.
Наданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором № б/н від 01 лютого 2013 року не є належним та допустимим доказом наявності цивільно-правових відносин між сторонами у справі, оскільки за змістом є калькуляцією, якою позивач обґрунтовує розмір своїх вимог.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.